Визнання наявності у сучасному світі декількох моделей демократії є необхідною, але недостатньою основою для аналізу й оцінки демократичного розвитку в
тій чи іншій країні, групі країн. Одна і та сама модель
може бути представлена кількома версіями, які мають
як загальну інваріантну основу, так і суттєві відмінності. Кожна з моделей, а також їх версій потребує своїх критеріїв для оцінки рівня розвитку демократизації,
індикаторів і методів вимірювання. Підхід до оцінки
рівня розвитку демократії, заснований на єдиних для
всіх країн умовах, можна вважати коректним лише в
обмеженому спектрі. Вихідним критерієм оцінки рівня
демократичності політичного режиму є не дотримання
тих чи інших формальних правил, а те, якою мірою політичний курс правлячої еліти відповідає очікуванням і настроям громадян країни.
На сучасному етапі у політичній науці немає єдності у розумінні сутності демократії, зберігається конкуренція між низкою моделей демократії, розроблених
політичними теоретиками. Сфера дослідження факторів і детермінант демократизації у політичній науці є однією з найбільш розроблених, але й найбільш
дискусійних. На сучасному етапі дослідники причин
утвердження демократії в одних країнах і краху демократизації в інших запропонували найрізноманітніші теорії таі гіпотези, що пояснюють ці процеси. У статті розглянуті питання об’єктивних умов становлення
демократії та представлені основні підходи до оцінки
якості демократії. Систематизовано причинно-наслідкові зв’язки факторів становлення демократії, розроблено критерії оцінки рівня демократії.
На основі огляду концептів, використовуючи загальні принципи класифікаційного методу, розроблено авторську аналітичну рамку дослідження якості демократії, яку можна використовувати для порівняльного
аналізу становлення і розвитку демократії у країнах.
Recognition of the existence of several models
of democracy in the modern world is a necessary but
insufficient basis for the analysis and evaluation of
democratic development in a country or group of countries.
The same model can be represented by several versions,
which have both a common invariant basis and significant
differences. Each of the models, as well as their versions,
needs its own criteria to assess the level of democratization,
indicators and measurement methods. An approach to
assessing the level of development of democracy, based on
the same conditions for all countries, can be considered
correct only in a limited range. The initial criterion for
assessing the level of democracy of the political regime is
not compliance with certain formal rules, but the extent
to which the political course of the ruling elite meets
the expectations and attitudes of the country’s citizens.
At the present stage in political science there is no
unity in understanding the essence of democracy and
there is competition between a number of models of
democracy developed by political theorists. The field of
research of factors and determinants of democratization
in political science is one of the most developed, but also
the most controversial. At the present stage, researchers
of the reasons for the establishment of democracy in some
countries and the collapse of democratization in others
have proposed a variety of theories and hypotheses that
explain these processes. This article examines the issues
of objective conditions for the formation of democracy and
presents the main approaches to assessing the quality of
democracy. The cause-and-effect relations of the factors
of democracy formation are systematized, the criteria for
assessing the level of democracy are developed.
Based on the review of existing concepts using the
general principles of the classification method, the
author’s analytical framework for the study of the quality
of democracy has been developed, which can be used for
comparative analysis of the formation and development
of democracy in countries.
