The authors of the article touch on the major
topic of ensuring access of persons with
disabilities to facilities and services, which is an
indicator of guaranteeing the rights and freedoms
of such citizens and ultimately determines the
quality of life of such people. The article
analyzes the current Ukrainian legislation, as
well as international legal acts governing
relations regarding access of persons with
disabilities to the general infrastructure. The
methodology of the article includes methods of
analysis, synthesis, formal-legal and
comparative-legal methods. The essence of the
right of persons with disabilities to access
facilities and services is the legally guaranteed
possibility of these persons to freely use all
facilities and services without any barriers,
including through the adaptation of the latter or
their special design. The authors of the article
thoroughly researched the concept and content of
the right of persons with disabilities to access
facilities and services. Finally, the authors
concluded that the current domestic legislation,
although ensuring the minimum level of rights of persons with disabilities in the study area but
needs to be improved taking into account the
positive experience of European countries and
following the United Nations Convention on the
Rights of Persons with Disabilities.
Автори статті торкаються важливої теми
забезпечення доступу осіб з інвалідністю до
об’єктів і послуг, що є індикатором
забезпечення прав і свобод таких громадян і в
кінцевому рахунку визначає якість життя
таких людей. У статті проаналізовано чинне
українське законодавство, а також
міжнародні правові акти, що регулюють
відносини з приводу доступу осіб з
інвалідністю до загальної інфраструктури.
Методологія статті методи аналізу, синтезу,
формально-юридичний і порівняльноправовий методи. Зміст права осіб з
інвалідністю на доступність об’єктів і послуг
полягає у законодавчо гарантованій
можливості цих осіб вільно користуватися
усіма об’єктами і послугами без будь-яких
бар’єрів, у тому числі завдяки адаптації
останніх чи спеціальному їх дизайну. Автори
статті ґрунтовно дослідили поняття і зміст
права на доступ осіб з інвалідністю до
об’єктів і послуг, зокрема такі його складові,
як право на універсальний дизайн і право на
розумне пристосування. Крім того, в статті здійснено глибокий аналіз чинного
законодавства України і міжнародних
нормативно-правових актів, присвячених
правам осіб з інвалідністю. Автори статті
зробили висновок, що чинне вітчизняне
законодавство, хоч і забезпечує на
мінімальному рівні права осіб з інвалідністю
у досліджуваній сфері, проте потребує
удосконалення з урахуванням позитивного
досвіду Європейських країн і у відповідності
до Конвенції ООН про права осіб з
інвалідністю.