Оскільки корпоративний договір лише нещодавно був закріплений у законодавстві України, у статті зроблена
спроба розкриття правової природи цього договору. Визначено стан дослідження проблематики, проаналізовано
останні праці та дослідження науковців із даного питання.
Для розкриття правової природи договору необхідно надати його вичерпну характеристику, розкрити його специфічні риси, з’ясувати місце в системі договорів. З’ясування правової природи договору має велике практичне
значення, оскільки дозволяє встановити галузеву приналежність договору, розкрити його загальні та специфічні
ознаки і функції, здійснити класифікацію договору. Розкриття правової природи договору здатне спростити його
застосування на практиці та сприяти послідовній правозастосовній практиці.
Спираючись на попередні дослідження науковців та враховуючи новели законодавчого регулювання, установлено ознаки корпоративного договору. Обґрунтовано, що поряд із загальними ознаками, що притаманні
корпоративному договору як договірній конструкцій, він має і специфічні, як-от особливий предмет договору і
акцесорність його зобов’язань щодо статутних документів товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з
додатковою відповідальністю й акціонерних товариств. Саме наявність спеціальних ознак є ключовим критерієм
для відмежування корпоративного договору від суміжних за своєю природою договорів, наприклад його розмежування із засновницьким договором. Окрім цього, запропоновано похідні специфічні ознаки.
У статті також досліджено функції корпоративного договору. До загальних функцій цього договору можна віднести гарантійну, регулятивну й охоронну функції. Запропоновано й обґрунтовано специфічні функції корпоративного договору (напрями його впливу на суспільні відносини), а саме: майнову функцію, управлінську функцію,
прогностичну функцію та функцію контролю.
Також здійснена спроба класифікувати корпоративний договір за дихотомічними критеріями. Установлено, що
корпоративний договір є вільним, поіменованим, здебільшого взаємопогодженим та двостороннім, консенсуальним, безоплатним, організаційним договором, що вчиняється в обов’язковій письмовій формі.
Окрім того, у статті аргументується, чому за своєю правовою природою корпоративний договір більше тяжіє
до групи цивільно-правових договорів, ніж до господарсько-правових договорів.
Since the shareholders’ agreement was not so long ago enshrined in the legislation of Ukraine, the article attempts
to disclose the legal nature of this agreement. The current state of research on the problem is determined and the
latest works and research of scientists on this issue are analyzed.
The disclosure of the legal nature of the agreement requires the necessity to provide a comprehensive description
of the agreement, disclose its specific features and establish a place in the system of contracts. Clarification of
the legal nature of the agreement has a great practical importance, as it allows to establish the sectoral affiliation
of the agreement, disclose its general and specific features and functions, and classify the agreement. Disclosure
of the legal nature of the shareholders` agreement can simplify its application in practice and promote consistent
law practice.
Based on scientists’ previous research and considering the novelties of legislative regulation, the characteristic
features of shareholders’ agreements have been established. In particular, it is substantiated that along with the
general features that belong to shareholders agreements as a contractual structure. It also has specific features
such as the special subject of the agreement and the accessory nature of its obligations to statutory documents
of limited liability companies, additional liability companies and joint-stock companies. Special features are key to
distinguishing a shareholders’ agreement from related agreements, such as its separation from the memorandum of
association. In addition, specific derivative features are proposed.
The article also explores the functions of shareholders’ agreements. The general functions of this agreement
include warranty, regulatory and security functions. The specific functions of shareholders’ agreements (directions
of its influence on public relations) are offered and substantiated, namely: property function, managerial function,
prognostic function, and control function.
Also, it was made an attempt to classify shareholders’ agreements according to dichotomous criteria. It is
established that a shareholders’ agreements are a free, named, mostly mutually agreed and bilateral, consensual,
free of charge, organizational agreement, which is made in a mandatory written form.
In addition, the article argues why, by its legal nature, a corporate agreement tends more to a group of civil law
agreements than to economic law agreements.
