Врахування психологічних особливостей ставлення законних представників дітей-творців у нормотворчій та правореалізаційній діяльності
Завантаження...
Дата
2021
Автори
Бааджи, Наталія Пилипівна
Бааджи, Н. П.
Baadzhi, Nataliia
Апалькова, Інна Сергіївна
Апалькова, І. С.
Apalkova, Inna
Яніцька, Інна Анатоліївна
Яніцька, І. А.
Yanitska, Inna
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
ВД "Гельветика"
Анотація
Стаття присвячена дослідженню психологічних аспектів ставлення представників дітей-творців до їх правової
грамотності. У роботі аналізується інтелектуальна власність, яка являє собою деякий продукт розумової діяльності та дій особистості, що має нематеріальний характер, тобто є творінням людського інтелекту. Серед об’єктів
права інтелектуальної власності виокремлюють літературні та мистецькі твори, наукові винаходи, відкриття та
інші результати інтелектуальної діяльності. Створенням таких об’єктів можуть займатися малолітні та неповнолітні
діти-творці. Водночас має бути враховано, що дитяча творчість, навіть якщо вона підтримується батьками або
іншими законними представниками дитини, потребує правової охорони та захисту в сучасному мінливому та
непередбачуваному світі. Саме батьки та інші законні представники повинні відігравати значну роль у процесі
створення такими дітьми об’єктів інтелектуальної власності. З’ясовано, що розвиток творчих здібностей неповнолітніх залежить від індивідуального розвитку, стилю дитячо-батьківських стосунків, складу сім’ї та стосунків між її
членами, ставлення сім’ї до розвитку здібностей дитини, найближчого соціального середовища.
Обґрунтовується, що в умовах активної комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, створених, зокрема,
дітьми, набувають актуальності дослідження особливостей психології дитячої творчості, ролі батьків (інших законних представників) у процесі створення та комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, створених малолітніми і неповнолітніми дітьми, та врахування можливих моделей сімейних відносин у процесі вдосконалення
правових норм й юридичної практики, спрямованих на охорону та захист прав дітей-творців.
Має бути враховано також, що від стилю сімейного виховання залежить рівень розвитку творчих здібностей
та правової грамотності неповнолітніх. Найсприятливішим серед стилів виховання є «кооперація», за якої відбувається повноцінний розвиток особистості неповнолітньої дитини та захист її прав на інтелектуальну власність.
The article is devoted to the study of psychological aspects of the attitude of representatives of children-creators in relation to their legal literacy. The article analyzes intellectual property, which is a product of mental activity and actions of the individual, which has an intangible nature, ie is a creation of human intellect. Among the objects of intellectual property rights are literary and artistic works, scientific inventions, discoveries and other results of intellectual activity. Such objects can be created by minors and minor children-creators. However, it should be borne in mind that children’s creativity, even if supported by parents or other legal representatives of the child, needs legal protection and protection in today’s changing and unpredictable world. It is the parents and other legal representatives who have a significant role to play in the creation of intellectual property by such children. It was found that the development of creative abilities of minors depends on individual development, styles of child-parent relations, family composition and relations between its members, the family’s attitude to the development of the child’s abilities, the immediate social environment. It is substantiated that in the conditions of active commercialization of objects of intellectual property created, in particular by children, research of features of psychology of children’s creativity, a role of parents (other legal representatives) in the course of creation and commercialization of the objects of intellectual property created by minors and taking into account possible models of family relationships in the process of improving legal norms and legal practices aimed at protecting and defending the rights of children-creators. It should also be taken into account that the level of development of creative abilities and legal literacy of minors depends on the style of family upbringing. The most favorable among the styles of education is “cooperation”, in which there is a full development of the personality of a minor child and the protection of his intellectual property rights.
The article is devoted to the study of psychological aspects of the attitude of representatives of children-creators in relation to their legal literacy. The article analyzes intellectual property, which is a product of mental activity and actions of the individual, which has an intangible nature, ie is a creation of human intellect. Among the objects of intellectual property rights are literary and artistic works, scientific inventions, discoveries and other results of intellectual activity. Such objects can be created by minors and minor children-creators. However, it should be borne in mind that children’s creativity, even if supported by parents or other legal representatives of the child, needs legal protection and protection in today’s changing and unpredictable world. It is the parents and other legal representatives who have a significant role to play in the creation of intellectual property by such children. It was found that the development of creative abilities of minors depends on individual development, styles of child-parent relations, family composition and relations between its members, the family’s attitude to the development of the child’s abilities, the immediate social environment. It is substantiated that in the conditions of active commercialization of objects of intellectual property created, in particular by children, research of features of psychology of children’s creativity, a role of parents (other legal representatives) in the course of creation and commercialization of the objects of intellectual property created by minors and taking into account possible models of family relationships in the process of improving legal norms and legal practices aimed at protecting and defending the rights of children-creators. It should also be taken into account that the level of development of creative abilities and legal literacy of minors depends on the style of family upbringing. The most favorable among the styles of education is “cooperation”, in which there is a full development of the personality of a minor child and the protection of his intellectual property rights.
Бібліографічний опис
Бааджи Н. П. Врахування психологічних особливостей ставлення законних представників дітей-творців у нормотворчій та правореалізаційній діяльності / Н. П. Бааджи, І. С. Апалькова, І. А. Яніцька // Часопис цивілістики : наук.-практ. журн. / редкол.: Є. О. Харитонов (голов. ред.), О. І. Харитонова (заст. голов. ред.), К. Г. Некіт (відп. секр.), чл. редкол.: С. В. Ківалов, В. В. Завальнюк [та ін.]. – Одеса : Гельветика, 2021. – Вип. 43. – С. 77-82.
Ключові слова
Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE, діти, батьки, інтелектуальна власність, особисті немайнові права, майнові права, дитяча творчість, сім’я, опікуни, піклувальники, усиновителі, об’єкти, сімейне виховання, законні представники, діти-творці, «авторитарна гіперсоціалізація», «симбіоз», children, parents, intellectual property, personal non-property rights, property rights, children’s creativity, family, guardians, trustees, adoptive parents, objects, family upbringing, legal representatives, childrencreators, “authoritarian hypersocialization”, “symbiosis”
Цитування
Бааджи Н. П. Врахування психологічних особливостей ставлення законних представників дітей-творців у нормотворчій та правореалізаційній діяльності / Н. П. Бааджи, І. С. Апалькова, І. А. Яніцька // Часопис цивілістики : наук.-практ. журн. / редкол.: Є. О. Харитонов (голов. ред.), О. І. Харитонова (заст. голов. ред.), К. Г. Некіт (відп. секр.), чл. редкол.: С. В. Ківалов, В. В. Завальнюк [та ін.]. – Одеса : Гельветика, 2021. – Вип. 43. – С. 77-82.