The importance of ensuring the right to housing during the pandemic Covid-19 and avoiding its negative impact on all spheres of human life is multifaceted. In particular, the least protected sections of the population, who often do not have their housing at all, usually are deprived of the opportunity to follow the rules of social distance and suffer more than others from the disease. Unsatisfactory living conditions during the period of complete quarantine and the need to stay at home all the time, indirectly affect the mental state of people and cause quarrels, domestic violence, and other problems of their residents. The purpose of the study is to establish the constitutive elements of the right to housing as a basic constitutional right, and to find ways of legal foundation of this right. The subject of the study are national and international regulations that ensure the right to housing, decisions of national and international courts, and constitutional doctrine. The research methods were philosophical, general scientific, and special scientific methods such as system-structural, comparative and formal methods. As a result of the study, the authors of the article came to the conclusion that the right to housing should be provided both at the level of national and international regulations. Scholars and legislators need special attention to ensuring the housing rights of vulnerable groups. Government subsidies and benefits are key to both the poor affected by the pandemic and businesses that are forced to lose profits.
Важливість забезпечення права на житло під час пандемії Covid-19 та уникнення її негативного впливу на всі сфери життя людини багатогранна. Зокрема, найменш захищені верстви населення, які часто взагалі не мають житла, як правило, позбавлені можливості дотримуватися правил соціальної дистанції і більше за інших страждають від захворювання. Незадовільні умови проживання в період повного карантину та необхідність постійно перебувати вдома опосередковано впливають на психічний стан людей і викликають сварки, домашнє насильство та інші проблеми їх мешканців. Метою дослідження є встановлення конституційних елементів права на житло як основного конституційного права та пошук шляхів правового обґрунтування цього права. Предметом дослідження є національні та міжнародні нормативні акти, що забезпечують право на житло, рішення національних та міжнародних судів, конституційна доктрина. Методами дослідження були філософські, загальнонаукові та спеціальнонаукові методи, такі як системно-структурний, порівняльний і формальний методи. У результаті дослідження автори статті дійшли висновку, що право на житло має забезпечуватися як на рівні національних, так і міжнародних нормативних актів. Науковці та законодавці потребують особливої уваги до забезпечення житлових прав уразливих верств населення. Державні субсидії та пільги є ключовими як для бідних, які постраждали від пандемії, так і для підприємств, які змушені втрачати прибутки.
