Стаття присвячена аналізу уявлень щодо цифрової дипломатії як основи нової публічної дипломатії. Встановлено, що передумовами виникнення публічної дипломатії стали глобалізація, розвиток
комунікаційних технологій та посилення ролі та участі громад в міжнародних справах держав. Характерною рисою міжнародних відносин в умовах глобалізації стала гостра конкуренція держав за вплив
на громадську думку, залучення її на свою сторону, формування згідно із своїми національними інтересами образу власної зовнішньої політики. У межах статті становлено, що інструментами сучасної
публічної дипломатії є: інформаційно-роз’яснювальна робота через Інтернет (особливої ролі набуває
цифрова дипломатія); культурна дипломатія, яка передбачає заходи, спрямовані на розвиток міжнародного співробітництва у сфері культури (наприклад, центри вивчення культури та мови держави – Інститут Конфуція (Китай), Інститут Гете (Німеччина) тощо) наукові та освітні обміни та інші заходи
щодо підвищення престижу держави у світі. Також у статті зазначається, що до особливостей «нової публічної дипломатії» можна віднести: орієнтацію на концепцію «м’якої сили», відмова від монологу та
формування діалогу з суспільствами інших країн, широке використання лобістських бізнес-структур
для формування позитивного образу держави. Встановлено, що провідною технологією нової публічної дипломатії, яка об’єднує решту інструментів стає так звана «цифрова дипломатія», яку також називають «публічна дипломатія 2.0». У статті також зазначається, що саме цифрова дипломатія як частина
нової публічної дипломатії дозволяє не лише формувати позитивний образ держави на міжнародній
арені та зміцнювати її «м’яку силу», а й значно підвищити ефективність каналів зв’язку між різними
учасниками глобальної політики ХХІ століття.
The article is devoted to the analysis of presentations in relation to digital diplomacy as basis
of new public diplomacy. It is set that globalization, development of communication technologies and strengthening
of role and participation of communities, became pre-conditions of origin of public diplomacy in the international
matters of the states. The personal touch of international relations in the conditions of globalization the keen
competition of the states became for affecting public opinion, bringing in of her on the side, forming according to
the national interests of character of own foreign policy. The article identifies the instruments of modern public
diplomacy are: informative and explaining work is over the Internet (the special role is acquired by digital diplomacy);
cultural diplomacy, that envisages the events sent to development of international cooperation in the field
of a culture (for example, centres of study of culture and language of the state are Institute of Confucius
(China), Institute of Goethe (Germany) and others like that) scientific and educational exchanges
and other events in relation to the increase of prestige of the state in the world. The article also notes that
the features of "new public diplomacy" are: orientation on conception of "soft force", abandonment from a
monologue and forming of dialogue with societies of other countries, deployment of lobbyist businesses for
forming of positive character of the state. It is set that by leading technology of new public diplomacy, that
unites other instruments the so-called "digital diplomacy" that is also named "public diplomacy 2.0" becomes.
In the article marked also, that exactly digital diplomacy as part of new public diplomacy allows not only to
form positive character of the state in the international arena and strengthen her "soft force", but also considerably
to promote efficiency of communication channels between the different participants of global politics
of ХХІ of century.
