В даній статті розглядаються теоретичні інтерпретації мети, завдань та функцій державної служби,
визначаються контури наукової полеміки щодо поняття «державна служба», підкреслюються особливості зміни векторів розвитку державної служби в умовах її модернізації. Наголошується на стратегічному значенні державної кадрової політики у формуванні професійного кадрового складу органів
публічної влади. Автором робиться висновок про те, що державна служба є політичним, організаційно-управлінським та соціальним інститутом держави, який забезпечує комплекс відносин між окремими громадянами, громадянами та їх спільнотами та між державами, використовуючи при цьому
владні ресурси.
Визначаються причини актуальності проблем держави і влади, принципів, форм, механізмів і засобів діяльності державного апарату та державної служби.
Досліджуються вимоги до управління якістю державної служби України в сучасних умовах. Визначається сутність понять «управління якістю державної служби», «якість державної служби», «результативність державної служби» та «ефективність державної служби». Аналізуються нормативно-правові
акти, які визначають вимоги до якості державної служби та інструменти міжнародних стандартів якості для забезпечення її якості, результативності та ефективності.
Доводиться, що для забезпечення якості, результативності та ефективності державної служби слід
використовувати принципи управління якістю та технології управління за результатами, управління
за цілями, управління ризиками тощо.
Також автором визначено, що невід’ємною складовою частиною якості державної служби є орієнтація на споживача, його вимоги і потреби та забезпечення задоволеності потреб громадян у наданні
управлінських і адміністративних послуг, а також задоволеність державних службовців добре виконаною роботою, їх залученість до процесів управління якістю, мотивація та соціальні гарантії.
This article considers theoretical interpretations of the purpose, tasks and functions of the civil service, defines
the contours of scientific controversy on the concept of "civil service", emphasizes the peculiarities of changing
vectors of civil service in its modernization. Emphasis is placed on the strategic importance of state personnel
policy in the formation of professional staff of public authorities. The author concludes that the civil service
is a political, organizational, managerial and social institution of the state, which provides a set of relations
between individuals, citizens and their communities and between states, using power resources.
The reasons are determined urgency of problems of the state and power, principles, forms, mechanisms
and means of activity of the state apparatus and civil service.
The requirements for quality management of the civil service of Ukraine in modern conditions are studied.
The essence of the concepts of "civil service quality management", "civil service quality", "civil service
effectiveness" and "еfficiency of civil service". The normative legal acts that determine the requirements
for the quality of the civil service and the instruments of international quality standards to ensure its quality,
effectiveness and efficiency are analyzed.
It is argued that to ensure the quality, effectiveness and efficiency of the civil service, the principles of quality
management and performance management technologies, goal management, risk management, etc. should
be used.
The author also emphasizes that an integral part of the quality of civil service is consumer orientation,
its requirements and needs and ensuring the satisfaction of citizens’ needs in providing administrative and
administrative services, as well as satisfaction of civil servants with well-performed work, their involvement
in quality management processes. motivation and social guarantees.
