Взаємодія публічної влади та суспільства, що відбувається за допомогою встановлення різного роду
комунікації, забезпечує розвиток демократичних цінностей та орієнтацій. Проблеми, що виникають
в процесі такої комунікації є відомими та досліджуються багатьма науковцями. Проте, сучасне політичне життя хaрaктeризується низкою змін, які викликaні швидким poзвиткoм iнтeрнeту, iнформаційнo-кoмунікаційних тeхнoлoгiй. Тoтaльнa iнтeрнeтизaцiя пoзнaчaється нa функцiонувaннi пoлiтичної
систeми тa її пiдсистем, пoсилює знaчення пoлiтико-культурнoгo тa кoмунікaтивнoгo її рiвнiв.
Сьогодні засоби масової комунікації визначаються як важливий iнформацiйно-комунiкаційний ресурс i потужний чинник впливу на полiтику, навiть претендують на статус окремої гiлки влади. Традицiйнi медіа поступово витiсняються новими (електронними), що викликає змiни у способах отримання полiтичної iнформації та її якості, позначається на ставленнi до полiтичних подiй та процесiв,
особливостях полiтичної культури та моделях полiтичної поведiнки.
Нові медіа мають певний формат надання інформації, що, з одного боку, сприяє диверсифікації та швидкості її отримання, з іншого − створює низку проблем її сприйняття та аналізу. Сучасний
політичний дискурс збагачується можливостями, набуває нових ознак, вимірів. Водночас помітною
є тенденція посилення політичної ангажованості самих медіа-ресурсів, коли вони використовуються
як інструменти політичної конкуренції, боротьби, протистоянь, війни.
Саме тому, в статті в порівняльному аспекті демонструється статистика користувачів мережею Інтернет, позиціонується популярність та різновиди соціальних мереж. Досліджуються флешмоби, фандрайзинг, слактивізм, кліктивізм як нові форми активності, наводяться авторські судження на основі
наукових відомостей щодо ефективності даних форм активності.
В процесі дослідження за допомогою методів спостереження, порівняння, узагальнення, аналізу
і синтезу здійснено власні твердження автора та наукові висновки стосовно використання нових форм
активності та їх безпосереднього деструктивного впливу в соціальних мережах на політичну культуру.
The interaction of public authorities and society, which takes place through the establishment of various
types of communication, ensures the development of democratic values and orientations. The problems that
arise in the process of such communication are known and studied by many scientists. However, modern
political life is characterized by a number of changes caused by the rapid development of the Internet, information and communication technologies. Total internetization affects the functioning of the political system
and its subsystems, strengthens the importance of political, cultural and communicative levels.
Today, the media are defined as an important information and communication resource and a powerful factor influencing policy, even claiming the status of a separate branch of the government. Traditional79
Актуальні проблеми політики. 2022. Вип. 69
media are gradually being replaced by the new (electronic) ones, which causes changes in the ways of obtaining political information and its quality, affects the attitude towards political events and processes, features
of political culture and models of political behavior.
New media have a certain format of providing information, which, on one hand, contributes to its diversity
and speed of its receipt, on the other – creates a number of problems of its perception and analysis. Modern
political discourse gets enriched with opportunities, acquires new features and dimensions. At the same time,
there is a noticeable tendency of increase the political involvement of the media resources themselves, when
they are used as tools of political competition, struggle, confrontation, war.
That is why the article in a comparative aspect demonstrates the statistics of Internet users, positions
the popularity and types of social networks. Flash mobs, fundraising, slacktivism, clicktivism as new forms
of activity are studied, author’s judgments are given on the basis of scientific information on the effectiveness
of these forms of activity.
The author’s own statements and scientific conclusions about the use of new forms of activity and their
direct destructive impact on political culture in social networks were made using the methods of observation,
comparison, generalization, analysis and synthesis.
