Державне стимулювання альтернативної енергетики: порівняльно-правовий аналіз

Завантаження...
Ескіз

Дата

2021

Автори

Григор’єва, Христина Антонівна
Григор’єва, Х. А.
Hryhorieva, Khrystyna A.

Назва журналу

ISSN журналу

Назва тому

Видавець

Одеса : Гельветика

Анотація

У статті досліджено системи державно-правового стимулювання альтернативної енергетики різних країн (ЄС, США, Канади, країн Латинської Америки, Австралії, Малайзії, Індонезії). Сформульовано невирішену проблему відсутності належної аргументації висунутої політичної тези про необхідність відмови від «зеленого» тарифу як основного механізму підтримки альтернативної енергетики за прикладом інших країн світу. За активного використання порівняльно-правового методу наукових досліджень зроблено кілька важливих висновків. Кожна країна має власне унікальне законодавче забезпечення альтернативної енергетики, що підтверджує думку про відсутність кращих чи гірших правових моделей такого стимулювання – доцільно говорити лише про більш оптимальні та менш оптимальні правові механізми для конкретної країни. Незважаючи на різноманітність систем підтримки альтернативної енергетики, визначено певні спільні риси такого законодавчого забезпечення: а) виявлене широке різноманіття підходів до стимулювання альтернативної енергетики у світі може бути зведене до кількох ключових правових механізмів; б) поєднання певного домінуючого правового механізму (найчастіше ним виступає «зелений» тариф) та низки додаткових допоміжних правових механізмів стимулювання; в) еволюційна трансформація системи стимулювання альтернативної енергетики, що проходить кілька послідовних етапів (рівнів). Узагальнення досвіду багатьох країн, які розвивають альтернативну енергетику, демонструє закономірності поступової еволюції такої підтримки, що полягає у багаторівневому розвитку системи стимулювання, а саме: а) державне стимулювання першого рівня (економічного); б) державне стимулювання другого рівня (екологічного); в) державне стимулювання третього рівня (кліматоохоронного). Спираючись на виявлену закономірність, можна зробити висновок про те, що українське законодавство у сфері альтернативної енергетики демонструє нетиповий регресивний розвиток, під час якого не відбулося еволюційного переходу на наступний (екологічний) рівень державного стимулювання. Саме тому рівняння на інші країни, які зменшують зелені тарифи та/ або змінюють їх іншими правовими механізмами, не є науково обґрунтованим.
The article examines the systems of state and legal incentives for alternative energy in different countries (EU, USA, Canada, Latin America, Australia, Malaysia, Indonesia). An unresolved problem has been formulated, which is the lack of proper argumentation of the put forward political thesis about the need to abandon the «green» tariff as the main mechanism for supporting alternative energy, following the example of other countries. With the active use of the comparative legal method of scientific research, several important conclusions were drawn. Each country has its own unique legislative provision of alternative energy, which confirms the opinion that there are no better or worse legal models of such incentives – it is appropriate to talk about more optimal and less optimal legal mechanisms for a particular country. Despite the diversity of alternative energy support systems, certain common features of such legislation have been identified: a) the wide variety of approaches to the promotion of alternative energy in the world can be reduced to several key legal mechanisms; b) a combination of a certain dominant legal mechanism (most often it is a «green» tariff) and a number of additional ancillary legal incentive mechanisms; c) evolutionary transformation of the system of stimulation of alternative energy, which goes through several successive stages (levels). The generalization of the experience of many countries that develop alternative energy, demonstrates the patterns of gradual evolution of such support, which consists in the multilevel development of the incentive system, namely: a) state incentives of the first level (economic); b) state incentives of the second level (environmental); c) state incentives of the third level (climate protection). Based on the identified pattern, we can conclude that the Ukrainian legislation in the field of alternative energy demonstrates an atypical regressive development, during which there was no evolutionary transition to the next (environmental) level of state incentives. That is why the equation for other countries that reduce green tariffs and/or change them by other legal mechanisms is not scientifically substantiated.

Бібліографічний опис

Григор’єва Х. А. Державне стимулювання альтернативної енергетики: порівняльно-правовий аналіз / Х. А. Григор’єва // Юридичний вісник. - Одеса : Гельветика - 2021. - № 4. - С. 109-117.

Ключові слова

Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE, альтернативна енергетика, «зелений» тариф, відновлювана енергетика, відновлювані джерела енергії, екологічне право, alternative energy, «green» tariff, renewable energy, renewable energy sources, environmental law

Цитування

Григор’єва Х. А. Державне стимулювання альтернативної енергетики: порівняльно-правовий аналіз / Х. А. Григор’єва // Юридичний вісник. - Одеса : Гельветика - 2021. - № 4. - С. 109-117.