Стаття присвячена дослідженню міжнародного інституційного механізму у сфері запобігання
і протидії корупції. Виявлено, що на
універсальному та регіональному
рівнях було прийнято ряд міжнародних антикорупційних інструментів різної правової природи.
Проаналізовано ряд міжнародних договорів, направлених
на боротьбу з корупцією. Було
виявлено наявність спільних рис
усіх міжнародно-правових інструментів у сфері, що є предметом
аналізу. Міжнародні організації
мають спільні проблеми у сфері
боротьби з корупцією, які вони
вирішують, застосовуючи єдині
підходи. Це закономірно призводить до того, що документи, прийняті в рамках різних міжнародних організацій, мають спільні риси, що
проявляються у їх структурі, формулюваннях та компонентах.
Приділено увагу механізму
контролю, оскільки досвід міжнародних антикорупційних актів
показує, що без чіткого та ефективного механізму навряд чи
можна досягти поставлених
цілей.
Зазначено, що механізм моніторингу має бути ефективним
та відповідати вимогам об’єктивності. Публікація звітів механізмами моніторингу мала б істотний вплив на держави-учасниці.
Звіти повинні бути конкретними
і відповідати системі показників,
які об’єктивно демонструють прогрес. Крім того, важливу роль відіграють і санкції.
Основні проблеми в боротьбі з
корупцією на міжнародному рівні
пов’язані з необхідністю отримання достатніх ресурсів для вирішення великої кількості проблем і
обмеженими можливостями міжнародних організацій щодо обміну
важливою слідчою інформацією.
Для надання допомоги і вирішення
цієї загальної проблеми необхідно
забезпечити більш тісну співпрацю між різними зацікавленими
сторонами і прийняти норми щодо
обміну слідчою інформацією. Своєчасним завданням видається обмін
інформацією.
Зроблено висновок, що сучасний
інституційних механізм протидії корупції формується завдяки
діяльності міжнародних організацій. У зв’язку з бюрократизацією
міжнародних організацій, зокрема
ООН, окремим напрямом діяльності
таких інституцій стає розробка
ефективних механізмів подолання
корупції всередині цих організацій.
The article is devoted to the study
of the international institutional
mechanism in the field of preventing
and combating corruption. It was
revealed that a number of international
anti-corruption instruments of
different legal nature were adopted
at the universal and regional levels.
A number of international
agreements aimed at combating
corruption have been analyzed. The
common features of all international
legal instruments in the field that
are the subject of analysis were
revealed. International organizations
have common problems in the fight
against corruption, which they
solve using common approaches.
Naturally, this leads to the fact that
the documents adopted within the
various international organizations
have common features, which are
manifested in their structure, wording
and components.
Attention is paid to the control
mechanism, as the experience of
international anti-corruption acts
shows that without a clear and
effective mechanism it is unlikely to
achieve the goals.
It is stated that the monitoring
mechanism must be effective and
must meet the requirements of
objectivity. The publication of reports
by monitoring mechanisms would
have a significant impact on States
parties. Reports should be specific and
consistent with a system of indicators
that objectively demonstrate progress.
In addition, sanctions play an
important role.
The main problems in the
fight against corruption at the
international level are the need to
obtain sufficient resources to solve
a large number of problems and the
limited capacity of international
organizations to share important investigative information. To assist
and address this common problem,
it is necessary to ensure closer
cooperation between the various
stakeholders and to adopt rules
for the exchange of investigative
information. The exchange of
information seems to be a timely
task.
It is concluded that the modern
institutional mechanism for combating
corruption is formed through the
activities of international organizations.
Due to the bureaucratization of
international organizations, in
particular the UN, a separate area
of activity of such institutions is the
development of effective mechanisms
to combat corruption within these
organizations.
