Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук
за спеціальністю 23.00.04 - політичні проблеми міжнародних систем та
глобального розвитку - Національний університет «Одеська юридична
академія», Одеса, 2014.
У дисертації здійснено комплексне дослідження ненасильницьких дій
в політичних процесах сучасного глобалізованого світу.
Проаналізовано генезу ідеї ненасильства в зарубіжній та українській
суспільно-політичній думці та досліджено основні теорії ненасильницьких
дій в політичній діяльності. Визначено базові поняттєві конструкти
дослідження ненасильницьких дій та систематизовано типологізацію
методів та форм ненасильницьких дій.
Проаналізовано світовий досвід та практику застосування
ненасильницьких дій, визначено, що використання ненасильницьких дій
є ефективною політичною технологією, що впливає на демократизацію
суспільства, сприяє вирішенню політичних конфліктів різного рівня.
З'ясовано перспективи застосування ненасильницьких дій під час
суспільних трансформацій в умовах глобалізації, доведено, що дедалі
більше у світовій практиці ненасильницькі дії визнаються найбільш
прийнятним засобом здійснення політичних перетворень. Постійні
зв'язки між країнами у глобалізованому світі роблять можливим швидке
запозичення нових практик ненасильницьких дій від однієї країни
до іншої.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических
наук по специальности 23.00.04 - политические проблемы международных
систем и глобального развития. - Национальный университет «Одесская
юридическая академия», Одесса, 2014.
В диссертации осуществлено комплексное исследование
ненасильственных действий в политических процессах современного
глобализирующегося мира. Проанализированы генеза идеи ненасилия в зарубежной и украинской общественно-политической мысли и исследованы основные теории
ненасильственных действий в политической деятельности. Определены
базовые понятийные конструкты исследования ненасильственных действий
и систематизированы типологизация методов и форм ненасильственных
действий.
Проанализирован мировой опыт и практика применения
ненасильственных действий, определено, что использование
ненасильственных действий является эффективной политической
технологией, что влияет на демократизацию общества, способствует
решению политических конфликтов разного уровня.
Выяснено перспективы применения ненасильственных действий при
общественных трансформациях в условиях глобализации, доказано, что
все больше в мировой практике ненасильственные действия признаются
наиболее приемлемым средством осуществления политических
преобразований. Постоянные связи между странами в глобализирующемся
мире делают возможным заимствование новых практик ненасильственных
действий от одной страны к другой.
Dissertation for the degree of Master of Political Sciences, specialty
23.00.04 - political problems of international systems and global development. -
National University «Odessa Law Academy», Odessa, 2014.
The dissertation is a complex research of nonviolent action in the political
processes of the modern globalized world.
The genesis of the idea of nonviolence in foreign and Ukrainian social and
political theory is analyzed and the basic theory of nonviolent action in politics is
studied. The basic conceptual constructs for nonviolent action research is defined
and the typology of methods and forms of nonviolent action is systematized.
The objective and subjective stipulations for application of nonviolent action
are characterized. It is proved that nonviolent political struggle often is resulted
with instability of the legal and political systems, which in conditions of strong
adversity often requires a response to the violence.
The main features of nonviolent struggle is defined: this struggle can not
be passive; there are cases where negotiation and mediation are effective topls
for conflict resolution, but the basic human rights remain violated (nonviolent
struggle is not always safe, despite the fact that, as a rule, it leads to a decrease in
the number of victims, in comparison to a violent struggle); the presence of various
forms and methods of nonviolent actions; the effectiveness of nonviolent
struggle depends on the participants and their moods (it is successful in cases
of preservation of respect for all parties).
It is substantiated that at the present stage of development, as well as
historically, nonviolent struggle is often accompanied by the use of violence.
However, violence is used as a reaction in response to a violence and harassment
used by authorities. The examples of this are the «Arab Spring», revolution
in Kyrgyzstan, Euromaidan in Ukraine. It is proved that the intense level
of dehumanization causes the brighter presence of violence in nonviolent
resistance.
The research is based on the use of system and descriptive approaches,
historical and comparative analysis, with special emphasis on case-study method,
which was used in the analysis of practice of nonviolent struggle in the world
and Ukraine; methods of simulation modeling (cognitively-cartographic method,
synergy-cartographic method, methods for modeling of political processes
through databases and databanks, etc.) and others.
It is determined that
different
methods are characterized by different quantity
of their use. This is primarily stipulated by several factors: discrepancies in
the age and social status of people who participated in the events of revolutions;
diversity of historical traditions of social and political struggle in the countries
that may serve as a specific example.
The classification of methods of nonviolent struggle is clarified and
detennined that the methods proposed by J. Sharpe should be subdivided on
the basis of policy coherence on: the political and non-political methods of
persuasion. Also determined that all the other methods of nonviolent struggle
indirectly affect the social and political transformations that occur during
nonviolent political action, therefore it is proposed to divide the listed methods
into conventional and confrontational.
It was found that the formation of a global civil society is influenced by such
phenomena as regionalization of the modern world and glocalization. Due to
the trend of glocalization softens the aggressive impact of globalization on the
one hand, and the interests and wishes for preservation of national identity and
the identity of each country are taken into account on the other hand.
The analysis of the legal provision of the right to nonviolent struggle has
shown that it has a three-tier structure: international, regional and national
acts. Analysis of national practice of nonviolence allowed to identify the main
problems and prospects of domestic political and legal regulation of political
rights to nonviolent struggle. It s found that despite the progressive provisions
of Article 39 of the Constitution of Ukraine, the practice of
freedom
of assembly
in Ukraine is unsatisfactory.
Analysis of international experience and practice of nonviolent action
determined that the use of nonviolent action is effective political technology
that affects the democratization of society, contributes the solution of political
conflicts at various levels.
The prospects of nonviolent actions during social transformation in
the context of globalization are found out, and it is proved that nonviolent actions
are increasingly being recognized by world practice as the most appropriate
mean of political change. The permanent connections between countries in
a globalized world make possible fast adoption of new practices of nonviolent
action from one country to another.
