Кольцов Віталій Михайлович
Постійний URI для цього зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Компоненти інституційної взаємодії в українському політичному процесі(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022) Ярова, Ліліана Вікторівна; Ярова, Л. В.; Яровая, Лилиана Викторовна; Yarova, Liliana V.; Яковлева, Лілія Іванівна; Яковлєва, Л. І.; Яковлева, Лилия Ивановна; Yakovleva, Liliia I.; Кольцов, Віталій Михайлович; Кольцов, В. М.; Кольцов, Виталий Михайлович; Koltsov, Vitalii M.Статтю присвячено визначенню компонентів інституційної взаємодії у сучасному українському політичному процесі. Визначено, що особливістю вітчизняного політичного процесу є його персоналізація, як у вимірі урядування (публічного управління та адміністрування) так і в електоральному вимірі. До компонентів інституційної взаємодії віднесено публічну владу, опозицію та групи інтересів. Контекстом інституційної взаємодії визначено «подвійний перехід» українського суспільства. По-перше, від радянського авторитаризму до консолідованої демократії. По-друге, глобальний процес формування мережевого суспільства, перехід від традиційних комунікацій до глобальних комунікативних мереж. Визначено, що інституційна взаємодія в українському політичному процесі усе більшою мірою опосередковується глобальними комунікативними мережами. У процесі європейської інтеграції актуалізується завдання щодо переведення взаємодії між окремими політиками на рівень інституційної взаємодії. Це передбачає вироблення та закріплення у масовій свідомості правил та норм взаємодії між інститутами. Відзначено необхідність підвищення ефективності інституційної взаємодії в Україні. На заваді цьому стають перманентні зміни до законодавства щодо взаємодії між парламентом, президентом та урядом («конституційні реверси») та правова неврегульованість діяльності груп інтересів. У межах неоінституціональної теорії обґрунтовано маркери підвищення ефективності інституційної взаємодії в українському політичному процесі: 1) остаточне подолання радянського авторитаризму, коли за демократичним фасадом інститутів насправді ховається авторитарний стиль керівництва; 2) демократизація інститутів – розширення можливостей для громадян щодо участі у політиці та інституційній взаємодії, забезпечення «відкритого доступу» для громадян із максимальною відкритістю суспільної взаємодії; 3) розширення мережі комунікацій, посилення уваги до соціальних мереж та переформатування діяльності прес-служб.Документ Національний інформаційний простір України: проблеми та перспективи розвитку(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Матвієнків, С. М.; Шмаленко, Ю. І.; Кольцов, В. М.У статті обґрунтовано, що процес входження України у світовий інформаційний простір супроводжується певними труднощами та проблемами. Доведено, що інформаційний простір України є чинником формування консолідованої української спільноти та складовою частиною європейського та світового інформаційного простору. Саме ефективний інформаційний простір забезпечує побудову інформаційного суспільства та входження України до світової інформаційної спільноти. Національний інформаційний простір України об’єднує в собі національну інформаційну інфраструктуру та національні інформаційні ресурси, що дозволяють забезпечувати інформаційну взаємодію громадян, суспільства і держави. Зазначено, що державна інформаційна політика забезпечує поступальний рух України до побудови інформаційного суспільства та сприяє створенню і розвитку ефективного інформаційного простору. Виявлено, що нові виклики, які постали перед Україною (збройна агресія, внутрішньополітичні конфлікти, динамічний розвиток інформаційних технологій), загострюють питання національної та інформаційної безпеки сучасної України. Загрозою для інформаційного простору України є інформаційно-психологічна війна, яка ведеться в інформаційному просторі України державою-агресором російською федерацією з метою досягнення власних зовнішньополітичних цілей. Підкреслено, що пріоритетом сучасної державної політики та національної безпеки має стати зміцнення та захист національного інформаційного простору України, зважаючи на його актуальність і значущість в сучасних умовах. Показано, що одним із найважливіших інструментів захисту національних інтересів в інформаційній сфері є політика формування проукраїнського національно-культурного простору. Звернута увага на те, що складовою частиною забезпечення національної безпеки та суверенітету України є зміцнення та захист національного інформаційного простору України, інтеграція українського інформаційного сегмента у світовий інформаційний простір.Документ Інституціоналізація опозиції та груп інтересів у мережевому суспільстві(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022) Ярова, Ліліана Вікторівна; Ярова, Л. В.; Yarova, Liliana V.; Кольцов, В. М.; Кольцов, Віталій Михайлович; Koltsov, Vitalii M.Документ Foreign policy imperatives for the development of the Visegrad Group and Ukraine(Baltija Publishing, 2020) Кольцов, Віталій Михайлович; Кольцов, В. М.; Кольцов, Виталий Михайлович; Koltsov, Vitalii M.; Ломжець, Юлія Вікторівна; Ломжець, Ю. В.; Ломжец, Юлия Викторовна; Lomzhets, Yuliia V.The article is devoted to the analysis of the main stages of creation and development of the Visegrad Group as a regional grouping, which is successfully developing when being a member of NATO and the European Union. This kind of research is especially relevant in connection with the exacerbation of the economic crisis due to the COVID-19 pandemic. The purpose of the research is to analyze the strategic stages of creation and development of various cooperative aspects of the Visegrad countries; such a format of interaction has not lost its relevance after accession to the European Union. Analytical separation of periodization of the stages of formation, identification of problems and solutions faced by the Visegrad group’s countries is important for creating a modern economic and political worldview of cooperation and indentifying the main areas of cooperation in Europe. Based on the use of documents, including protocols and declarations as a result of meetings at various levels within the Visegrad Group, the specific stages of its development and interaction with Ukraine in a wide range of components that are the essence of Euro-Atlantic integration are analyzed and identified. Specific examples illustrate that Ukraine has always been in the field of key interests of the Visegrad Four, getting effective assistance and support in various forms from it. There have been identified not only practical issues of regional cooperation and security, but also some aspects of the value and civilization dimension. The member countries of the Visegrad Group, having initiated the format of cooperation “V4 + Ukraine”, took an active part in the most important processes that Ukraine went through on its way. The assumption is proved that the experience of the Visegrad countries is relevant and useful for Ukraine on the way to the realization of its Euro-Atlantic integration aspirations. Despite the difficulties within the European Union, between Ukraine and some of the signatories of the 1991 Visegrad Declaration, cooperation with Poland, the Czech Republic, Slovakia and Hungary is the most effective communication platform for intensifying a broad dialogue between Ukraine and the European Union.Документ Сутність і різновиди наднаціональної політичної опозиційності у країнах Вишеградської групи(Одеса: Фенікс, 2018) Кольцов, Віталій Михайлович; Кольцов, В. М.; Кольцов, Виталий Михайлович; Koltsov, Vitalii M.Проаналізовано сутність та різновиди феномену наднаціональної політичної опозиційності у країнах Вишеградської групи, яка найчастіше реалізовується крізь призму опозиції ЄС. Виявлено форми та рівні наднаціональної опозиційності в країнах Вишеградської групи – переважно системну, ідеологічну, законотворчо-детерміновану і частково антисистемну, позаідеологічну і політично-детерміновану. З’ясовано, що на наднаціональному рівні політична опозиція країн Вишеградської групи, передусім до ЄС, є доволі антисистемною та визначається євроскептицизмом не лише окремих політиків та партій, а й загалом держав та їхніх політичних інститутів. Доведено, що деконструктивізація логіки системної взаємодії влади та опозиції на рівні окремих країн Вишеградської групи веде до деконструктивізації політичної опозиції на рівні наднаціональних відносин у регіоні.Документ Основні підходи до тлумачення поняття "політична опозиція" у західній політичній науці(Одеса : Фенікс, 2016) Кольцов, Віталій Михайлович; Кольцов, Виталий Михайлович; Koltsov, Vitaliy M.Обґрунтовано, що західна політична наука неуніфікована в розрізі дефініювання політичної опозиції, оскільки в ній на підставі різнофакторного теоретико-методологічного аналізу інкорпоровано вузьке та широке дефініювання політичної опозиції. Виявлено, що у вузькому (класичному) розумінні політична опозиція тяжіє до парламентської опозиції, а у широкому (сучасному) розумінні – до парламентської опозиції та інших форма опозиційності на підставі політизації суспільного/суспільно-політичного процесу.Документ Сучасні методологічні тенденції в порівнянні дизайну політичних систем(Одеса : Фенікс, 2015) Кольцов, Віталій МихайловичСтаття присвячена проблемам застосування порівняльного аналізу в дослідженнях політичних систем. Комплексно розглянуті основні дослідницькі прийоми в цьому напрямку. Особлива увага приділена концептуальним та проблемним аспектам порівнюваності політичних феноменів.