Аннотации:
Статтю присвячено розробленню методики дослідження усного діалогічного спілкування і з’ясуванню низки дискусійних питань аналізу діалогу. Запропонована методика ґрунтується на доробку конверсаційного аналізу, етнографії мовлення, течій дискурсаналізу, лінгвопрагматики, наративного аналізу, інтерактивної соціолінгвістики тощо. Аналіз усного діалогічного спілкування передбачає кілька етапів. Першим етапом є постановка мети, завдань і робочої гіпотези дослідження усного діалогічного мовлення, адже від цього залежить обсяг матеріалу, тематика вибірки, способи та форми запису тощо. Другим етапом є збір матеріалу, що передбачає з’ясування кількості учасників спілкування, найбільш придатної для аналізу; визначення засобів запису комунікативної взаємодії; установлення обсягу матеріалу; вибір типу спостерігача та способів графічного запису усного діалогічного спілкування (нотаційної системи). На третьому етапі здійснюється упорядкування дібраного матеріалу, тобто з’ясування комунікативного статусу учасників, обставин спілкування, його соціокультурних параметрів, типів діалогу та
паравербальних засобів. На четвертому етапі відбувається членування діалогу на реплікові кроки, комунікативні ходи та секвенції, встановлюються їхні типи, а також умови й чинники зміни комунікативних ролей учасників діалогу.
