Abstract:
У статті розглядається поняття та дефініція лінгвокреативності, робиться спроба типологізувати дане явище у контексті різних парадигм вивчення. Автор узагальнює існуючі визначення з метою відобразити найновіші тенденції у вивченні цього феномену. Особлива увага приділяється ролі лінгвокреативності в оказіональному словотворенніу протиставленні з продуктивними способами творення нових лексичних одиниць.
