Актуальність проведеного дослідження обумовлена тим, що в роботі
висвітлюються особливості конструювання іміджу України на сучасному
етапі, в тому числі в умовах воєнного стану, з урахуванням тенденції
оцифрування процесів державного розвитку.
Тема кваліфікаційної роботи була обрана з огляду на визначений
Україною в 2019 році курс на діджиталізацію, та враховуючи важливість
формування національного іміджу для утвердження бренду української
держави на міжнародній арені. Новітній курс України, спрямований на
зменшення бюрократії та корупції шляхом впровадження інновацій, повною
мірою відповідає настроям та очікуванням українського народу та сучасним
вимогам цивілізаційного розвитку.
Повномасштабне вторгнення в Україну військ Російської Федерації 24
лютого 2022 року, з одного боку, та підтримка України більшістю
цивілізованого світу, з іншого, не тільки не зупинили, а навпаки, прискорили
довоєнний курс України на оцифровку державних послуг і позиціонування
України як сучасної цифрової держави. Це стосується, наприклад, розширення
спектру функціонування порталу «Дія», який анонсував шостий президент
України В.О. Зеленський під гаслом «Держава у смартфоні» та становлення
України як сервісної держави. Суспільно-політичні зміни в українському
суспільстві, спрямовані на покращення розвитку людського потенціалу, стимулюють розширення цифрової інфраструктури України як суб’єкту
міжнародних відносин. Агресія РФ проти нашої держави потребувала зміни
акцентів у міжнародному позицінуванні України як держави, народ якої
героїчно протистоїть сучасній державі-терористу, захищаючи як свою
незалежність так і демократичні цінності та права людини в цілому.
Враховуючи це, в роботі поняття «імідж держави» пов’язується з концепціями
«м'якої» та «жорсткої» сили, однак акцент зроблено саме на позитивному
іміджі держави, тому аналізу поняття «м’яка сила» приділено більше уваги.
Позитивне сприйняття важливе для України, бо її імідж у світі має
акумулювати зміни, які допомагають ій бути впізнаваною в якості економічно
та культурно розвинутої, сучасної демократичної правової держави, яка
інтегрується в європейський та світовий цивілізаційний простір.
Дисертація виконана відповідно темі наукових досліджень
Національного університету «Одеська юридична академія» - «Правове та
соціальне життя України у людиноцентристському вимірі в цифрову еру» на
2021–2025 р.р. (державний реєстраційний номер 0122U000266), в рамках
плану науково-дослідницької роботи кафедри політичних теорій –
«Людиноцентристський вимір політики в умовах цифрової трансформації» на
2021–2025 р.р., що є її складовою.
Об’єктом дисертаційного дослідження став сучасний імідж України як
частина процесу демократизації держави та її європейської інтеграції і
євроатлантичних спрямувань політики.
Предметом дослідження є етапи, закордонний досвід та перспективи
позицінування України як бренду «сучасна цифрова держава».
Питаннями державного іміджу займаються науковці в різних галузях
знань, що робить можливим висвітлення правового, філософського,
культурологічного, психологічного та інших аспектів теми. Це, зокрема,
дозволяє спиратись на розробки таких авторів як: М. Віерзбовскі, Р. Ґалáн-Віокуе, Е. Ґамеро Цасадо, М. Ґрзивацз, М. М.
Соколовскі, Н. І. Остап’юк, О. В. Фінагіна, О. А. Зінченко, Н. Л. Сапельнікова.
Для політології дана тематика є особливо актуальною та відповідає
суспільним запитам у теоретичній і прикладній площині. Окремі питання теми
аналізували такі дослідники як: Дж. Най, С. Анхольт, С. Зеінеддіне, С. Л.
Гнатюк, Ю. В. Завгородня, О. М. Щурко, О. В. Шевченко, А. І. Кормич, О. В.
Шевчук, Т. М. Краснопольська, Г. Г. Почепцов, Н. О. Качинська, Л. О.
Кочубей, Е. В. Мамонтова, Л. І. Кормич, А. О. Сіленко.
Однак, багатовимірність теми потребує її подальшого наукового
аналізу. Тож мета даної дисертації полягає в комплексному дослідженні
іміджу України та його цифрових складових. Досягнення даної мети включає
компаративний аналіз понять, що характеризують імідж України і вплив
неоінституціональних чинників на становлення України як електронної
держави, а також розгляд та оцінку іміджу України в контексті оцифровки
державних процесів.
Відповідно до мети в дисертаційній роботі були визначені такi
завдання:
дослідити категоріальний апарат, дотичний до поняття «імідж
держави»;
співставити дефініції «імідж», «бренд», «плейс брендинг»,
«національний брендинг», «ідентичність», «образ» держави;
розкрити функції, складові, історію виникнення поняття «імідж
держави»;
виконати контент-аналіз інформації з найвпливовіших засобів
комунікації щодо України;
дослідити за допомогою міжнародних рейтингів місце України в
сучасних політичних процесах, проаналізувавши позитивні та негативні
чинники, що впливають на місця країни в рейтингах;
вивчити досвід провідних країн світу в побудові іміджу держави
за допомогою «розумної сили»;
дослідити найпривабливіші іміджі електронних держав та
особливості їх конструювання;
висвітлити позитивні та негативні параметри існуючого
українського національного іміджу;
визначити головні етапи формування національного іміджу в
інституційному та нормативно-правовому аспектах;
окреслити цифрову складову іміджу України;
вивчити регіональні особливості іміджу на прикладах Одещини,
Миколаївщини та Херсонщини.
Вирішення таких завдань дозволило сформулювати наукову новизну
дисертацiйного дослiдження, що полягає в наступному:
Вперше:
Проаналізовано імідж України в площині оцифрування державних
процесів та визначено, що імідж держави виступає важливою складовою курсу
України на діджиталізацію.
Відображено технопарки, місця, де розташовані науково-дослідні
комплекси, що виступають в якості елементу та технології реалізації
державного брендингу.
Досліджено специфіку регіонального аспекту іміджу частини південних
територій України (Одеса, Миколаїв, Херсон) та порівняно довоєнний
брендинг і новий статус цих міст України, якого вони набули під час
повномасштабної агресії проти нашої держави з боку РФ. Показано, що зміни,
які відбулись, чітко позиціонують південні регіони як невід’ємну частину
цілісної української держави.
Дістало подальшого розвитку:
Розкриття змісту концепцій «м’якої», «жорсткої» та «розумної сили»,
що виступають в якості теоретичної бази розбудови іміджу країни.
Визначення співвідношення понять «імідж України» та «м’яка сила» як
особливого та загального та як результату й методу досягнення.
Порівняння традиційних та нетрадиційних засобів комунікації в
контексті відображення запиту «Україна» в новинах, що демонструє
розширення можливостей саме інноваційних технологій іміджування.
Характеристика шкали оцінювання відображення місця України в
міжнародних рейтингах за останні роки, що дозволяє з’ясувати головні
причини і можливості покращення показників України.
Уточнено та удосконалено:
Теоретичний зміст поняття політичного іміджу держави в
компаративній системі понять «імідж, бренд та репутація держави».
Розуміння співвідношення та взаємозв’язку дефініцій «національний
брендинг» та «імідж держави» як процесу і результату.
Пропонована модель використання Україною досвіду іміджування
інших держав на основі впровадження політики «розумної сили», особливо
розробок та досягнень європейських «цифрових держав».
Характеристика етапів процесу конструювання іміджу України, що
спираються на розробку і впровадження нових нормативно-правових актів та
інституційні зміни.
Теоретичне та практичне значення виконаного дослідження
визначається тим, що проаналізовані основні чинники конструювання
національного іміджу країни і визначені параметри формування брендингу в
умовах розвитку України в євроінтеграційній площині. Ці результати можуть
бути використані для подальшого вдосконалення формування іміджу України
й підвищення її політичної репутації, а також у практиці участі України у
світовій політиці.
Результати дисертаційного дослідження були опубліковані та
представлені, в 9-ти статтях, з яких 6 у фахових виданнях України, 1 у виданні,
включеному до наукометричної бази WoS та 2 в зарубіжних виданнях. Також
матеріали дослідження апробовані на 11-ти наукових конференціях і
оприлюднені в друкованому або електронному форматах, здебільшого в
форматі онлайн через безпекові обмеження, на наукових заходах та на
зустрічах Дискусійного політологічного клубу кафедри політичних теорій
Національного університету «Одеська юридична академія» в 2019–2023 роках.
Склад разової ради:
Голова ради – Мамонтова Елла Вікторівна, доктор політичних наук, професор, професор кафедри політичних теорій Національного університету «Одеська юридична академія».
Рецензенти: Завгородня Юлія Володимирівна, кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри політичних теорій Національного університет «Одеська юридична академія»;
Краснопольська Тетяна Миколаївна, кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри політичних теорій Національного університету «Одеська юридична академія».
Офіційні опоненти: Шевчук Олександр Володимирович, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Черноморського національного університету імені Петра Могили;
Сіленко Алла Олексіївна, доктор політичних наук, професор, професор кафедри мовної та психолого-педагогічної підготовки Одеського національного економічного університету.
Захист відбудеться 28 листопада 2023 року о 10:00 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 23 в залі засідання Вченої ради Національного університету "Одеська юридична академія". Трансляція захисту дисертації здійснюватиметься на сайті: https://www.youtube.com/@user-wu8rk6dl5l/featured
