Abstract:
Автор статті констатує, що наша держава не повною мірою використовує можливості, які надаються Кіотським протоколом. По суті, Україна, навіть, не
приховує своїх інтересів, які зводяться лише до вигідного продажу власних квот. Хоча і тут існують великі проблеми. В першу чергу, система обліку парникових газів в Україні є недосконалою. Фактично враховуються лише викиди, що робляться промисловими підприємствами. Однак в самому Протоколі джерелами утворення парникових газів визнаються також сільське та лісове господарство. Однак, ці відомості до кадастру не включаються. Зрозуміло,
що метою є свідоме заниження показників і подальший продаж більшої кількості квот, однак за рахунок того ж таки Протоколу можна впроваджувати у сільському та лісовому господарстві виробництво енергії з альтернативних джерел. Завдяки цьому реально буде вирішуватись проблема, пов’язана з викидами парникових газів, створені робочі місця на підприємствах альтернативної енергетики, а кошти, як того вимагає Протокол, будуть використані за цільовим призначенням.
Проблема існує також із витрачання коштів, отриманих від продажу квот. В нашій державі не розроблено належних механізмів контролю. Ці контрольні механізми повинні бути прописані на законодавчому рівні.
В контексті практичної реалізації положень Кіотського протоколу акценти мають бути зміщені від продажу квот на використання коштів для впровадження новітніх технологій в промисловості та енергетиці. Це дасть змогу не лише механічно поповнювати державний бюджет, але й вирішувати реальні еколо-
гічні проблеми, які стають дедалі гострішими для України.
Description:
Павленко А. В. Значення Кіотського протоколу в контексті реалізації екологічної функції держави / А. В. Павленко // Міжнародні читання з міжнародного права пам’яті професора П.Є. Казанського : матер. третьої міжнар. наук. конф. (м. Одеса, 2–3 листопада 2012 р.) / відп. за випуск М. І. Пашковський ; НУ «ОЮА». – Одеса : Фенікс, 2012. – С. 552-554.