Європейські традиції нормативного закріплення права на цілісність особистості

Abstract

Історія зародження і становлення права на особисту недоторканість, на думку автора статті, свідчить про природний характер недоторканності людини, які с часом отримало правове закріплення меж цієї недоторканності в інтересах інших людей та в інтересах недопущення незаконного фізичного та психічного впливу на недоторканність людини збоку владних державних структур. Подальший розвиток ідеї особистої недоторканності в світовому співтоваристві пов’язано з глибоким проникненням в позитивне право відродже- ного природного права, вираженого в системі загальновизнаних невід’ємних прав людини, які стають правовим базисом, юридичною основою національних правових систем. Про це свідчать міжнародно-правові документи та конституції демократичних держав, прийняті в XX-ХХІ століттях.