Яковлев Денис Вікторович
Постійний URI для цього зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Раціональний вибір у сучасному політичному процесі: соціально-психологічні дихотомії(Одеса, 2023) Яковлев, Денис Вікторович; Yakovlev, Denys V.; Яковлев, Д. В.Документ Свобода вибору як визначальна умова демократичного політичного процесу(Одеса, 2023) Яковлев, Денис Вікторович; Yakovlev, Denys V.; Яковлев, Д. В.; Іваськова, Дар’я; Ivaskova, DariaДокумент Політичний вибір посадових осіб публічної влади в Україні: політико-психологічні чинники(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2023) Яковлев, Денис Вікторович; Яковлев, Денис Викторович; Yakovlev, Denys V.; Яковлев, Д. В.Статтю присвячено визначенню політико-психологічних чинників політичного вибору посадових осіб публічної влади в Україні. Публічна влада (органи державної влади та місцевого самоврядування), яка частина правлячого класу здійснює безпосереднє адміністрування різними сферами суспільного життя, впливаючи на політичний процес у власних інтересах. Водночас, більша частина посадових осіб не проходить процедуру електоральної легітимації, вони обирають (як і всі громадяни), але не завжди мають бути обраними. Політичний вибір є складним, багатовимірним процесом, який привертає постійну увагу публіки та науковців, масмедіа та експертів. В умовах демократії політичний вибір складається із усвідомлення індивідом свого становища як ситуації вибору та відповідальності за нього, визначення проблеми, яка потребує вирішення шляхом вибору та альтернативних варіантів дій, нарешті – здійснення рішучих кроків щодо реалізації вибору. В основі дослідження політичного вибору знаходиться принцип методологічного індивідуалізму. Відповідно до теорії вибору, визначено дихотомії політичного вибору посадових осіб публічної влади. До них віднесено дихотомії «політика – адміністрація» (яку було вирішено у концепції «компліментарності політики та адміністрації»), «автоматизована дія v. реакція на екстремальну ситуацію», «життєвий вибір v. політичний вибір», «електоральний вибір v. позиція щодо соціально-політичної реальності». Обґрунтовано, що задля започаткування чи продовження успішної кар’єри посадові особи публічної влади повинні мати чітку політичну чи навіть партійну ідентифікацію. Відбувається політизація бюрократії. Аргументовано, що аналіз політичного вибору посадових осіб публічної влади має обов’язково враховувати мотивації, наміри, інтереси окремих індивідів. Але також необхідно враховувати їх групову ідентифікацію. Відзначено, що одним із факторів політичного вибору посадових осіб публічної влади є комунікативні технології, серед яких провідна роль належить медіа-скандалам. Політичний вибір бюрократії призводить до змін умов та правил електорального вибору громадян (зміни умов «гри» під час самої «гри»).Документ Європейський вибір середнього класу в Україні(Одеса : Видавництво «Юридика», 2023) Яковлев, Денис Вікторович; Яковлев, Д. В.; Yakovlev, Denys V.Дослідницька увага акцентована на середньому класі, як одній з головних рушійних сил демократизації, переосмислена сутність правління середнього класу у сучасних умовах на прикладі держави Україна.Документ «Мы диалектику учили не по Гегелю». Философия в зеркале политической пропагнды: попытка антропологического подхода(Одеса, 2019) Ерёменко, Александр Михайлович; Єременко, Олександр Михайлович; Єременко, О. М.; Еременко, А. М.; Яковлев, Д. В.; Яковлев, Денис Вікторович; Yakovlev, Denys V.; Яковлев, Денис ВикторовичЦелью исследования является демонстрация глубокой взаимосвязи философского и политического дискурсов через призму политической антропологии. Авторы исходят из анализа различия понимания противоречия диалектической и формальной логикой. Герменевтика гегелевских текстов осуществляется в контексте культурологического подхода с привлечением методологического инструментария политической антропологии. Авторы показывают, что закон исключённого третьего не отрицается в гегелевском учении о противоречии. Стремясь осознать целостность познаваемого объекта как синтетического единства противоречивых характеристик, Гегель применяет диалектическую конъюнкцию, которая не исключает, а снимает формальнологическую дизъюнкцию Аристотеля. В политическом, а особенно в пропагандистском дискурсе, как правило, осуществляется профанация философских учений, неизбежно приводящая к их искажению. Для деконструкции указанной профанации необходимо подвергать анализу мировоззренческие основания сознания субъектов современной политической и пропагандистской борьбы.Документ (частина 2: В. Янукович, П. Порошенко, В. Зеленський) Президент говорить! Новорічні звернення президентів України: політичний PR, ритуал, раціональний дискурс(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2020) Яковлев, Денис Вікторович; Яковлев, Денис Викторович; Yakovlev, Denys V.; Яковлев, Д. В.; Шамша, Ігор Володимирович; Шамша, І. В.; Шамша, Игорь Владимирович; Shamsha, Ihor V.; Яковлева, Лілія Іванівна; Яковлева, Л. І.; Яковлева, Лилия Ивановна; Yakovleva, Liliia I.У статті досліджується пострадянський феномен – новорічні звернення президентів, які транслюються опівночі. В умовах медіатизації політичного дискурсу вони перетворюються з ритуалу на політичне шоу. Відзначено, що новорічні звернення містять ознаки політичного PR (зв’язки з громадськістю), ритуалу й раціонального політичного дискурсу. Аргументовано, що в новорічних зверненнях проявляються дискурсивні маніпуляції з минулим і майбутнім, намагання підмінити сучасність образами минулого-майбутнього. Їх мета – нав’язати громадській думці уявлення щодо стану «транзитності» українського суспільства. У другій частині презентовано результати емпіричного дослідження текстів новорічних звернень президентів України В. Януковича, П. Порошенка, В. Зеленського. Аналіз новорічних звернень Президентів України дає змогу побачити спроби підмінити теперішнє громадян України минулим-майбутнім, штучно створивши переживання тимчасовості. Сучасне суспільство в політичному дискурсі позначається терміном «постсоціалістичне», його позитивний образ не сформовано. У новорічних зверненнях сучасність постійно відтерміновується: створюється ілюзія, що «справжнє життя» чекає індивідів у майбутньому. Суспільству нав’язується пропозиція відмовитися від ідентифікації себе з власним теперішнім буттям. Справжніми визнаються лише проекції образів «Іншого» індивіда, «іншого» суспільства, спрямовані в минуле та/або майбутнє. Визначено, що дискурс новорічних звернень президентів відповідно до їхніх ідеологічних преференцій реконструює минуле, конструює майбутнє, а основна ідеологема всіх без винятку президентських звернень полягає в деконструюванні сучасності українського суспільства. Однією з ознак завершення перехідного стану суспільства може стати відмова від новорічних звернень голови держави як рудименту радянського ритуалу та пострадянського політичного дискурсу.Документ Президент говорить! Новорічні звернення президентів України: політичний PR, ритуал, раціональний дискурс (частина 1: від Л. Кравчука до В. Ющенка)(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2020) Яковлев, Денис Вікторович; Яковлев, Денис Викторович; Yakovlev, Denys V.; Яковлев, Д. В.; Шамша, Ігор Володимирович; Шамша, І. В.; Шамша, Игорь Владимирович; Shamsha, Ihor V.; Яковлева, Лілія Іванівна; Яковлева, Л. І.; Яковлева, Лилия Ивановна; Yakovleva, Liliia I.У статті досліджуються новорічні звернення президентів як важлива складова частина сучасного медіатизованого політичного дискурсу. Відзначено, що новорічні звернення містять ознаки політичного PR (зв’язки із громадськістю), ритуалу та раціонального політичного дискурсу. Саме тому їх дослідження потребує синтезу політичної соціології (у зверненнях голів держави втілюється політична свідомість і політична поведінка), комунікативістики (аналіз дискурсивних практик та зв’язків із громадськістю), соціальної антропології (ритуал у пострадянських суспільствах). Стаття базується на матеріалах емпіричного дослідження текстів новорічних звернень президентів України. У першій частині статті представлено дослідження новорічних звернень президентів України Л. Кравчука, Л. Кучми, В. Ющенка. Це зумовлено хронологією президентських звернень. У процесі дослідження було виокремлено ключові слова, які використовувались у зверненнях, згадування минулого та майбутнього у новорічних зверненнях президентів України. Досліджено контекст та ідеологічне забарвлення подій минулого та бачення майбутнього. Відзначено деякі аспекти формування ритуалу новорічних звернень та його особливості у період СРСР. Аргументовано, що в постсоціалістичних країнах відбувались активні пошуки нового формату новорічного звернення, який би поєднував ритуал, політичний PR та раціональний політичний дискурс. Головне завдання новорічних звернень – сприяння легітимізації влади в нових спільнотах. Констатуємо, що в досліджуваний період у новорічних зверненнях переважав ритуальний тип політичного дискурсу. Водночас у політичному дискурсі формується новий образ суспільства, як транзитного суспільства. Цей образ відображається та закріплюється в новорічних зверненнях. Аналіз новорічних звернень Президентів України дозволяє побачити спроби підмінити теперішнє України минулим-майбутнім, штучно створивши у громадян переживання тимчасовості, перехідного стану українського суспільства.Документ «Апостоли» індоктринації: ідеологічні особливості репрезентації релігійного вибору України у системі середньої освіти (на основі аналізу інтерв’ю експертів)(Мілан : Фонд якісної політики, 2019) Кройтор, Артем Вікторович; Кройтор, А. В.; Кройтор, Артем Викторович; Kroitor, Artem V.; Kroytor, Artem; Яковлев, Денис Вікторович; Яковлев, Д. В.; Яковлев, Денис Викторович; Yakovlev, Denys V.; Алексенцева-Тімченко, Катерина Сергіївна; Алексенцева-Тімченко, К. С.; Алексенцева-Тимченко, Екатерина Сергеевна; Aleksentseva-Timchenko, Kateryna S.У статті досліджено основні ідеологічні особливості практичної репрезентації проблеми релігійного вибору України у системі середньої освіти. Виявлено фактори, які впливають на інтерпретацію релігійного вибору України, модифікацію хронології вибору в залежності від особистісних переконань і мотивації вчителя, зумовлюють індоктринацію при викладанні релігійного вибору у посткомуністичній системі середньої освіти. Визначено, що середня освіта потребує подолання індоктринації, яка проявляється в упередженості щодо хронології подій, характеристик основних акторів, причин та наслідків процесу релігійного вибору. Адже, у ході взаємодії «текст підручника ― учитель ― учень» з питань релігії рельєфно проявляється феномен індоктринації змісту освіти, актуалізуються проблеми колективної пам’яті, ідентичності та режимів істини. Стаття базується на матеріалах емпіричного соціологічного дослідження методом експертного інтерв’ю, проведеного авторами у період з березня по квітень 2019 року. Було опитано 12 вчителів предмету «Історія України» загальноосвітніх навчальних закладів м. Одеси.Документ Post-election situation in Ukraine: changing faces or ideological transformations?(Львів : «Ліга-Прес», 2020) Яковлев, Денис Вікторович; Яковлев, Денис Викторович; Яковлев, Д. В.; Yakovlev, Denys V.; Кройтор, Артем Вікторович; Кройтор, А.В.; Кройтор, Артем Викторович; Kroitor, Artem V.Стаття присвячена дослідженню політичної ідеології як чинника формування партійної системи України на основі аналізу програми політичних партій України. У статті проаналізовано програми таких політичних партій: «Слуга народу», «Голос», «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Опозиційна платформа - За життя». У процесі парламентських виборів у 2019 році ідеологія не була визначальним фактором. Партія "Слуга народу", яка перемогла з великою перевагою й отримала більшість голосів у парламенті, мало уваги приділяє ідеології. Внутрішні партійні дискусії щодо ідеологічної доктрини продовжуються досі. Навпаки, парламентські старожили, які мають відносно всеосяжну ідеологічну доктрину, отримали мінімальну виборчу підтримку. Це тривожний сигнал, який призведе до зменшення уваги до ідеологій на наступних виборах. Визначено особливості партійних програм та їх ідеологічні складові. доведено, що політичні партії України - це партії універсального типу із розмитими ідеологічними орієнтаціями.Документ Political discourse in a transitional society: between the scylla of anarchy and the charybdis of tyranny(Львів : «Ліга-Прес», 2020) Яковлев, Денис Вікторович; Яковлев, Денис Викторович; Yakovlev, Denys V.; Єременко, Олександр Михайлович; Єременко, О. М.; Еременко, Александр Михайлович; Yeremenko, Oleksandr M.Сучасний політичний дискурс в Україні визначається як "нецивільний". Визначено, що громадянське суспільство недостатньо впливає на формування політичного дискурсу. Утопії є основною загрозою політичному дискурсу перехідного суспільства. Вони мають сильний вплив на громадську думку і тому використовуються для здобуття влади. Утопії виражаються у формі анархії та авторитаризму. Утопії посилюються політичною пропагандою, яка транслюється олігархічними ЗМІ. Збройний конфлікт на Сході України та окупація Криму, конституційний процес, мовна політика, протидія політичній корупції тощо є одними з основних тем політичного дискурсу, що вимагають більшої активності громадянського суспільства як альтернативи „утопії” дискурсу олігархічних ЗМІ.Документ Політична взаємодія як комунікативний процес: медіатизація, демократизація, раціоналізація : монографія(Одеса : Астропринт, 2009) Яковлев, Денис ВікторовичМонографія присвячена комплексному дослідженню політичної взаємодії як комунікативного процесу та розгляду її складових - медіатизації, демократизації та раціоналізації. Проаналізовано причини та наслідки медіатизації політики, небезпеки та запобіжні заходи появи медіакратії. Розкриваються механізми комунікативного формування демократичної політики. Визначено роль комунікативної раціональності у процесах суспільної інтеграції. Для науковців, політиків, студентів і всіх, хто цікавиться актуальними проблемами політики.