Abstract:
Дисертація присвячена комплексному дослідженю сутності, значення, змісту та нормативного забезпечення права на особисту недоторканність у загальнотеоретичному аспекті, виявленню проблемних питань закріплення та реалізації цього права та формулюванню пропозиції щодо їх вирішення.
Розглянуто генезу та сучасний стан права на особисту недоторканність людини; досліджено поняття та зміст інституту особистої недоторканності як комплексного міжгалузевого інституту в системі права України. Визначено сутність та систему існуючих правових імунітетів, привілеїв та обмежень у сфері особистої недоторканності. Гарантії права на особисту недоторканність визначено як передбачену міжнародно-універсальними, міжнародно-регіональними та національними нормативно-правовими актами систему загальних умов, а також юридичних засобів, що забезпечують реалізацію права на особисту недоторканність. Серед правових гарантій реалізації права на особисту недоторканність виокремлено: юридичні засоби правової інституціалізації права на особисту недоторканність (закріплення права на особисту недоторканність); юридичні засоби попередження та припинення порушень права на особисту недоторканність; засоби судового захисту; засоби юридичної відповідальності та компенсаторно-відновлювальні засоби; юридичні засоби нагляду і контролю за забезпеченням права на особисту недоторканність. Разроблено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України, спрямовані на підвищення ефективності нормативно-правового забезпечення права на особисту недоторканність.