Сумарокова Людмила Миколаївна
Постійний URI для цього зібрання
Сумарокова Людмила Миколаївна - кандидат філософських наук (спеціальність "Логіка"), доцент кафедри філософії
Переглянути
Нові надходження
Документ Про шляхи вдосконалення сучасних теорій аргументації(Одеса : Видавництво «Юридика», 2023) Сумарокова, Людмила Миколаївна; Сумарокова, Л. М.Відмічено, що основні положення концепції філософської аргументації, представлені у статті К. Люмера, цілком погоджуються з комунікативним розумінням аргументації, які поділяємо ми. І найголовніше, поставлені К. Люмером проблеми побудови теорії філософської аргументації, на наш погляд, змушують поглянути на аргументацію як на складний, багатовимірний, динамічний процес, що спонукає до розробки відповідного, адекватного йому, дослідницького інструментарію.Документ Г. Харт о соотношении теоретического и практического употребления понятий(ВД "Гельветика", 2018) Сумарокова, Людмила Николаевна; Сумарокова, Людмила Миколаївна; Сумарокова, Л. М.; Sumarokova, Liudmyla M.Документ О вменяемости участников публичной коммуникации (по Ю. Хабермасу)(ВД "Гельветика", 2019) Сумарокова, Людмила Николаевна; Сумарокова, Л. Н.; Сумарокова, Людмила Миколаївна; Сумарокова, Л. М.; Sumarokova, Liudmyla M.Документ Логика в современном образовании: оценка по философскому «Гамбургскому счету»(ПП "Фенікс", 2020) Сумарокова, Л. Н.; Сумарокова, Людмила Миколаївна; Сумарокова, Людмила Николаевна; Sumarokova, Liudmyla M.Документ Юриспруденция и философия: современные дискурсы о взаимодействии(ПП "Фенікс", 2021) Сумарокова, Людмила Николаевна; Сумарокова, Люмила Миколаївна; Сумарокова, Л. М.; Sumarokova, Liudmyla M.Документ Истинность и рациональная приемлемость(Одеса, 2019) Сумарокова, Л. Н.; Сумарокова, Людмила Николаевна; Сумарокова, Людмила Миколаївна; Sumarokova, Liudmyla M.; Сумарокова, Л. М.В статье рассматривается проблема соотношения понятий «истинность» и «рациональная приемлемость» с помощью анализа некоторых идей Г. Харта и Ю. Хабермаса. Автор приходит к выводу, что нельзя ограничиваться лишь констатацией различия этих понятий, в том числе, констатацией их соотнесенности либо с дескриптивным, либо с недескриптивным способами употребления языка. Это приводит к вытеснению понятия истинности и к замене его понятием рациональной приемлемости во многих практических контекстах. А между тем понятие рациональной приемлемости содержит в себе императив стремления к истине как свой «скрытый параметр». Обосновано, что анализ проблемы соотношения истинности и рациональной приемлемости не должен закончиться только констатацией их отличия. Они действительно могут быть соотнесены с разными универсумами (знаний и действий), с разными отношениями (субъект-объектный и субъект-субъектный). Показано, что если на этих выводах остановиться, то философам придется нести ответственность за те практические последствия, к которым они приводят. В частности, за «незаметное» исчезновение понятия истинности из целого ряда теоретических и практических контекстов и замену его понятиям рациональной приемлемости. Отмечено, что в этом плане заслуживает внимания и развития позиции Ю. Габермаса, который обратил внимание на "скрытые параметры" самой рациональной приемлемости. Речь идет о неявное, но фактически неизбежное использование понятия истины как регулятива внутри сутодеятельных подходов, поскольку неустранимым в них принятие понятия действительности. Истинность всегда рационально приемлема, а рациональная приемлемость явно или неявно всегда опирается на стремление к истинности как основание-регулятив любого действия.Документ Філософські основи та організація наукових досліджень: навчально-методичні рекомендації (для аспірантів всіх спеціальностей НУ «ОЮА»)(Одеса : НУ «ОЮА», 2021) Єременко, Олександр Михайлович; Івакін, Олексій Аркадійович; Сумарокова, Людмила Миколаївна; Шамша, Ігор Володимирович; Матюшина, Інна ІванівнаНавчально-методичні рекомендації з курсу «Філософські основи та організація наукових досліджень» розроблені відповідно до навчального плану і складаються з навчальної програми курсу, методичних рекомендацій із проведення практичних занять, підготовки до іспиту, завдань для самостійної роботи, списку рекомендованої літератури. Вивчення дисципліни «Філософські основи та організація наукових досліджень» допоможе здобувачам отримати уявлення про філософське тлумачення проблем формування наукового знання у сучасному світі. Розуміння сучасної специфіки наукового знання відбувається на основі актуального філософського дискурсу. Сьогодення вимагає від дослідників розуміння проблем етосу науки, відповідальності науковця перед суспільством та людством, специфіки реалізації свободи волі в діяльності вченого, ставлення до наукової діяльності як до творчості. Набуті знання, уміння та навички здобувачі освітньо-наукового ступеня доктор філософії зможуть застосувати у подальшій роботі над дисертаційним дослідженням. Матеріали призначені для здобувачів всіх спеціальностей Національного університету «Одеська юридична академія».Документ Філософські аспекти дослідження каузальності в соціально-гуманітарній сфері : монографія(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021) Єременко, Олександр Михайлович; Yeremenko, Oleksandr M.; Єременко, О. М.; Соловйов, Олег Володимирович; Soloviov, Oleh V.; Соловйов, О. В.; Піляєв, Ігор Славович; Piliaiev, Ihor S.; Піляєв, І. С.; Токар, Людмила Вікторівна; Tokar, Liudmyla V.; Токар, Л. В.; Прокопець, Віталій Володимирович; Prokopets, Vitalii V.; Прокопець, В. В.; Капустіна, Надія Борисівна; Kapustina, Nadiia B.; Капустіна, Н. Б.; Матюшина, Інна Іванівна; Matiushyna, Inna I.; Матюшина, І. І.; Сумарокова, Людмила Миколаївна; Sumarokova, Liudmyla M.; Сумарокова, Л. М.; Палій, Оксана Миколаївна; Palii, Oksana M.; Палій, О. М.; Смазнова, Ірина Сергіївна; Smaznova, Iryna S.; Смазнова, І. С.; Соколовський, Олександр Олександрович; Sokolovskyi, Oleksandr O.; Соколовський, О. О.У монографії аналізується одна з основних філософських категорій – каузальність. Розглядаються онтологічні, епістеміологічні, соціальні, правові аспекти причинно-наслідкових відносин. Книга стане в нагоді філософам, політологам, правознавцям та усім читачам, які цікавляться філософською проблематикою.Документ Коммуникативная философия: испытание практиками(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021) Сумарокова, Людмила Николаевна; Сумарокова, Л. Н.; Сумарокова, Людмила Миколаївна; Сумарокова, Л. M.; Sumarokova, Liudmyla M.Документ Современные аргументативные практики: проблема эффективности(Одеса : Гельветика, 2020) Сумарокова, Люмила Миколаївна; Сумарокова, Людмила Николаевна; Sumarokova, L. M.; Liumyla, Liumyla M.Документ Праксеологическая парадигма развития логики(2018) Сумарокова, Л. Н.; Сумарокова, Л. M.; Sumarokova, L. N.Целью статьи является обоснование тезиса о том, что содержание современных дискуссий о перспективах развития логики как науки позволяет говорить о формировании качественно новой — праксеологической — парадигмы логических исследований. При этом автор опирается на происходящие изменения понимания отношений современной логики с ее предшествующей историей, с философией и с многочисленными мыслительными практиками в разных сферах жизни человека. В качестве эмержентных свойств мышления, представляющих интерес для логики, рассматриваются эффективность, успешность, культура. Приводится экспликация этих свойств в праксеологии Т. Котарбинского; она оказывается созвучной с установками формирующейся парадигмы логики. Это установка на синтез всего предшествующего практического и теоретического опыта человечества; установка на широкое понимание эффективности деятельности, и, главное, — установка на равную значимость и единство знания и действия. Автор приходит к выводу, что любая активность человека эффективна лишь тогда, когда она не просто целенаправленна, но и «правильно» целенаправлена на гармонизацию отношений человека с миром и с самим собой. Истинность знания — не самоцель познания, а средство достижения этой гармонизации. Равно как и любая формальная правильность знания или действия теряет свою ценность без соотнесения с целями и ценностями человеческого бытия.Документ Аргументация как вид коммуникации: критерии эффективности(2017) Сумарокова Людмила Николаевна; Сумарокова Людмила Миколаївна; Sumarokova Liudmyla M.Исходя из признания аргументации видом коммуникации, автор рассматривает возможность применения общих принципов коммуникации (в трактовке Э. Гриффина – в качестве критериев оценки эффективности аргументации). Выдвинута идея о необходимости объединения теоретико-коммуникативного и логико-философского подходов к анализу аргументации.Документ От прагматизма к праксеологии(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2018) Сумарокова, Людмила Николаевна; Сумарокова, Людмила Миколаївна; Sumarokova, Liudmyla M.Документ Приведение к очевидности как метод доказывания(2013) Сумарокова, Л. Н.; Сумарокова, Л. М.; Sumarokova, L. N.Документ Определение понятия в контексте юридической логики(Одеса : Фенікс, 2012) Сумарокова, Людмила Николаевна; Сумарокова, Людмила Миколаївна; Sumarokova, Lyudmila N.Документ Критика логики от Секста Эмпирика до Дж. Лакоффа: методологический аспект(Одеса : Фенікс, 2014) Сумарокова, Л. Н.; Sumarokova, L. N.Один из современных примеров критического отношения к логике можно увидеть в работе Джорджа Лакоффа. Основной упрек в адрес логики здесь состоит в том, что логическая модель мышления не адекватна прототипу: логика XX века представила процесс мышления как «механическое оперирование абстрактными символами, которые не имеют значения сами по себе», а разум человека — как «абстрактную машину, оперирующую символами, ... как это делает компьютер, то есть посредством алгоритмического исчисления» (Дж. Лакофф. Женщины, огонь и опасные вещи. Что категории языка говорят нам о мышлении. М.: Гнозис, 2011. — С. 11). Признавая данную критику справедливой, вместе с тем, отметим, что сам характер этой критики отличается, по сравнению с Секстом Эмпириком, более узким философским горизонтом рассмотрения проблемы. Ограниченность господствующей модели логики автор пытается преодолеть, выходя за пределы этой науки. А дело, как представляется, состоит в том, чтобы применить принцип изостении внутри логики, расширив ее предметную сферу до тех границ, которые были очерчены в античности.Документ Логические проблемы уточнения значений юридических терминов(Одеса : Юрид. л-ра, 2012) Сумарокова, Л. Н.; Сумарокова, Л. М.; Sumarokova, L. N.Проблема уточнения значений юридических терминов, с точки зрения автора, предполагает : а) опору на общую концепцию права, б) принятие системной коммуникативной модели языка права и в) обновление, уточнение и развитие логической концепции определения. Определение понимается как операция, уточняющая взаимосвязь смыслового, предметного и прагматического значений термина. При этом в определении учитываются преимущественно «ядерные» коммуникативные смыслы.Документ Про поняття форми у сучасній логіці(Одеса : Юрид. л-ра, 2005) Сумарокова, Л. М.; Сумарокова, Л. Н.; Sumarokova, L. M.Документ Идея "постматематической" логики и её возможные онтологические предпосылки(Одеса : НУ "ОЮА", 2015) Сумарокова, Людмила Николаевна; Сумарокова, Людмила Миколаївна; Sumarokova, LyudmilaДокумент Співвідношення можливості та дійсності у правозастосуванні(2014) Палій, Оксана Миколаївна; Палий, Оксана Николаевна; Paliy, Oksana M.; Сумарокова Людмила МиколаївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.12 – філософія права. – Національний університет «Одеська юридична академія». – Одеса, 2014. У дисертації здійснено комплексне дослідження різних аспектів співвідношення можливості та дійсності у правозастосовній діяльності. В межах проведеного дослідження одержані результати, які мають наукову новизну, зумовлену розв’язанням актуальних проблем у сфері правозастосування, які досі не отримали достатньої розробки у науковій літературі. Загальнометодологічне поняття диспозитивності використовується для аналізу правових норм і процесів правозастосування. Формулюються критерії для вимірювання ступеня здійсненності норм права: співвіднесеність даної норми права з іншими правовими нормами, співвіднесеність норми права з цілями і цінностями суспільства, співвіднесеність з практичними механізмами здійснення права, прийнятність правових приписів для суспільства і сприйняття їх адресатами. Аналізується проблема значимості суб’єктів правозастосування для ефективності правозастосування. Обґрунтовується теза про те, що суб’єкт правозастосування повинен мати всі ознаки дійсної людини у філософському її розумінні, тобто з урахуванням його особистісних якостей.