Визначення суб’єкта та об’єкта військових злочинів за кримінальним законодавством УРСР з середини 60-х років XX століття

Abstract

До ознак суб’єкту військового злочину стосовно військовозобов’язаного відносилися: наявність громадянства СРСР; особа зарахована до запасу; особа не досягла граничного віку перебування в запасі; особа призвана на навчальні чи перевірочні збори з відривом від виробництва; відсутні передбачені законом перепони для призову особи на збори. Для визначення військовослужбовця або військовозобов’язаного суб’єктом військового злочину потрібна була сукупність названих ознак. За вчинення військових злочинів до кримінальної відповідальності могли притягуватися цивільні особи, але лише в тому випадку, якщо вони були співучасниками злочину (організаторами, пособниками, підбурювачами).