Владні засади права: філософсько-правове дослідження

Завантаження...
Ескіз

Дата

2017-03-10

Автори

Цуркан-Сайфуліна, Юлія Василівна
Цуркан-Сайфулина, Юлия Васильевна
Tsurkan-Saifulina, Iuliia V.

Назва журналу

ISSN журналу

Назва тому

Видавець

Анотація

Дисертація присвячена формуванню філософсько-правової концепції владних засад права з точки зору некласичної парадигми філософії права. Розкриваються антропологічні, герменевтичні та аксіологічні виміри владних засад права, здійснюється їх міждисциплінарна інтеграція на основі уявлень про правовий дискурс як такий, що обмежений онтологічними та гносеологічними раціональними засадами. Особлива увага надається проблематиці злиття та розмежування владного та правового поля, які зумовлюють діалектику їх буття. Здійснено історіософічний аналіз зв’язку права і влади від античної політико-правової філософії до німецької класичної філософії. Генеральна лінія цього аналізу пов’язана з пошуком тенденцій раціоналізації права і влади як інституційних форм примусу в суспільстві. Показано, що ці тенденції по-різному проявлялися упродовж розвитку політико-правової думки: за доби античності вони виражалися у холістичному баченні права і політики; в рамках середньовічної схоластики сакралізація права і влади вела до їх контекстуального злиття; гуманізація правової та політичної думки за доби відродження сприяла розмежуванню владного та правового дискурсів, що отримало своє філософське обґрунтування в новочасній філософії. Німецька класична філософія розвинула логіко-філософську систему, в якій праву і владі відводиться ключова роль в осмисленні природи соціального. Показано варіанти інтерпретації владних засад права в сучасному праворозумінні. Осмислено інструментальний підхід до права в його позитивістському розумінні: застосований до проблем владних засад права, він дає змогу виявити точки взаємодії політичної та правової системи з позицій соціальних і нормативних фактів. Юснатуралістичні інтерпретації владних засад права базуються на протиставлені правової логіки логіці владної раціональності, що зумовлює суттєві методологічні складнощі при виявленні точок взаємодії права і влади. Соціологічне праворозуміння, яке несе в собі ідею відносності поняття права, пропонує прагматизацію владних засад права, внаслідок чого здійснюється поглинання правового дискурсу дискурсом владним. Комунікативні концепції права націлені на пояснення субстантивної єдності влади і права у формуванні раціонального політико-правового дискурсу. Розкриваються владні характеристики права з позицій виявлення місця владних засад права у системі засад права, пояснення владності як властивості права з урахуванням його впливу на легітимацію влади, а також шляхом конструювання філософсько-правових концепції влади права і права влади.
Диссертация посвящена формированию философско-правовой концепции властных основ права с точки зрения неклассической парадигмы философии права. Раскрываются антропологические, герменевтические и аксиологические измерения властных основ права, осуществляется их междисциплинарная интеграция, исходя из представлений о правовом дискурсе как ограниченном онтологическими и гносеологическими рациональными принципами. Особое внимание уделяется проблематике слияния и разграничения властного и правового поля, которые обусловливают диалектику их бытия. Осуществлен историософический анализ связи права и власти от античной политико-правовой философии до немецкой классической философии. Генеральная линия этого анализа связана с поиском тенденций рационализации права и власти как институциональных форм принуждения в обществе. Показано, что эти тенденции имели разное проявление в процессе развития политико-правовой мысли: в эпоху античности они воплотились в холистическом видении права и политики; в рамках средневековой схоластики сакрализация права и власти привела к их контекстуальному слиянию; гуманизация правовой и политической мысли в эпоху возрождения способствовала размежеванию властного и правового дискурса, получившему свое философское обоснование в нововременной философии. Немецкая классическая философия развила логико-философскую систему, в которой праву и власти отводится ключевая роль в осмыслении природы социального мира. Показаны варианты интерпретации властных основ права в современном правопонимании. Исследован инструментальный подход к праву в его позитивистском смысле, который в его применении к проблемам властных основ права позволяет выявить точки взаимодействия политической и правовой системы с позиций социальных и нормативных фактов. Юснатуралистические интерпретации властных основ права базируются на противопоставлении правовой логики логике властной рациональности, что обуславливает существенные методологические сложности при выявлении точек взаимодействия права и власти. Социологическое правопонимание, которое несет в себе идею относительности понятия права, предлагает прагматизацию властных основ права, вследствие чего осуществляется поглощение правового дискурса дискурсом властным. Коммуникативные концепции права нацелены на объяснение субстантивного единства власти и права в формировании рационального политико-правового дискурса. Особое внимание уделено проблеме формирования дискурса власти и права в современной полипарадигмальной юриспруденции, что, серди прочего, приводит к формированию моделей осмысления права и власти с точки зрения пересечения позитивистской и юснатуралистической логики (к примеру, концепции властности права (authority of law). Раскрываются властные характеристики права с позиций выявления места властных основ права в системе основ права, объяснения властности как свойства права с учетом его влияния на легитимацию власти, а также путем конструирования философско-правовых концепции власти права и права власти. В этой связи особое внимание уделено вопросам формирования власти права как ключевого направления эволюции правовых систем современности, что связано с тенденциями выхода права из-под государственной монополии на принуждение, расширением сферы применимости мягкого права, а также плюрализации правовой реальности. В этом контексте обосновывается идея самостоятельной властности права, которая формируется за счет его способности к моделированию социальной реальности и вытеснению внеправовых средств разрешения конфликтов. Власть права, таким образом, становится концепцией, доминирующей по отношению к концепции права власти, что, среди прочего, получает свое выражение в идеологии «нового» позитивизма.
The thesis is devoted to the formation of philosophical and legal concepts of power grounds of the law in terms of non-classical paradigm of philosophy of law. Disclosed anthropological, hermeneutic and axiological dimensions of power grounds of law, by their interdisciplinary integration based on the ideas of the legal discourse as being limited by ontological and epistemological rational principles. Particular attention is paid to the issue of mergers and division of power and legal spheres that cause the dialectic of sociality. Done historiosophical analysis due rights and power of the ancient political and legal philosophy and classical German philosophy. General line of analysis related to the search trends of rationalization of rights and authority as the institutional forms of coercion in society. It is shown that these trends had different expression during development of political and legal thought: the ancient days they received expression in a holistic view of law and policy; within medieval scholasticism sacred law and government led to their contextual merger; humanization of legal and political thought in the Renaissance contributed delimitation ruling and legal discourses, which received its philosophical grounding in the philosophy of the new times. German classical philosophy developed logical and philosophical system in which the right and power play a key role in understanding the nature of the social. Variants interpretation principles of the law of power in contemporary thinking. The researcher examined the instrumental approach to law in its positivistic understanding that in its application to problems of governance principles of the law allows to identify the point of interaction between political and legal system from the standpoint of social and legal facts. Jusnaturalistic power of interpretation principles of law based on legal logic opposed to rational logic of power, which leads to significant methodological difficulties in identifying points of interaction between law and power. Sociological thinking, which carries the idea of relativity concept of law, offers pragmatized governance principles of the law, thereby acquisitions made legal discourse authoritative discourse. Communication concept of law aimed to explain the substantive unity government and law in the formation of rational political and legal discourse. Disclosed power characteristics right from the position detection of power bases right place in the system of law principles, explaining how authoritativeness property rights, taking into account its impact on the legitimacy of power, and by constructing philosophical and legal concepts of power law and government.

Бібліографічний опис

Цуркан-Сайфуліна Ю. В. Владні засади права: філософсько-правове дослідження : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.12 / Юлія Василівна Цуркан-Сайфуліна ; наук. кер. В. В. Дудченко ; НУ "ОЮА". - Одеса, 2017. - 381 с.

Ключові слова

владні засади права, владність права, влада права, право влади, зв’язок права і влади, сучасне праворозуміння, інструментальний підхід до права, властные основания права, властность права, власть права, право власти, связь права и власти, современное правопонимание, инструментальный подход к праву, power grounds of law, power character of law, power of law, law of power, connection between law and power, modern legal thinking, instrumental approach to the law

Цитування

Цуркан-Сайфуліна Ю. В. Владні засади права: філософсько-правове дослідження : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.12 / Юлія Василівна Цуркан-Сайфуліна ; наук. кер. В. В. Дудченко ; НУ "ОЮА". - Одеса, 2017. - 381 с.