Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2014.
У дисертаційному дослідженні з позицій комунікативного підходу освітні правовідносини представлено як комунікативний правовий зв’язок, що виникає між особою, яка навчається та/або її законними представниками та педагогічним працівником у межах навчального закладу у зв’язку з оволодінням цією особою знаннями, уміннями, навичками, компетенціями та іншими духовними благами, яких визначено державними стандартами освіти.
Залежно від мети освітні правовідносини поділено на безпосередні та супутні правовідносини. Мета безпосередніх освітніх правовідносин – засвоєння особою, яка навчається, освітньої програми та набуття освіти певного рівня. Мета супутніх правовідносин – забезпечення належних умов для реалізації прав та обов’язків учасників безпосередніх освітніх правовідносин.
До безпосередніх освітніх правовідносин належать відносини між особою, що навчається, та навчальним закладом в особі викладача. Цей вид освітніх правовідносин є центральним елементом системи освітніх правовідносин та правовідносин у сфері освіти. До супутніх освітніх правовідносин належать: відносини між батьками, іншими законними представниками дитини або дорослої цивільно недієздатної особи та навчальним закладом із приводу забезпечення умов для виконання освітньої програми особою, яка навчається, зокрема, укладення договору про надання освітніх послуг; відносини між особами, які навчаються, їх батьками та/або законними представниками та колективом навчального закладу з приводу управління навчальним закладом.
Об’єкт освітніх правовідносин – це системоутворюючий елемент освітніх правовідносин, який забезпечує взаємозв’язок між суб’єктами освітніх правовідносин та є знаннями, навичоками, уміннями, компетенціями та іншими нематеріальними благами, яких набуто особою у процесі навчання й виховання, рівень яких відповідає вимогам державного освітнього стандарту (освітній програмі відповідного рівня і спрямованості), та на деяких освітніх рівнях засвідчується документом про відповідну освіту.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 – теория и история государства и права; история политических и правовых учений. – Национальный университет «Одесская юридическая академия», Одесса, 2014.
Образовательные правоотношения – это коммуникативная правовая связь, возникающая между обучающимся лицом и/или его законными представителями и педагогическим работником в рамках учебного заведения в связи с овладением этим лицом знаниями, умениями, навыками, компетенциями и иными духовными благами, определенными государственными стандартами образования.
Образовательные правоотношения – центральный элемент общественных отношений в сфере образования. Смежные правоотношения в сфере образования могут регулироваться как образовательно-правовыми нормами, так и «метанормами», и «чужими нормами». Образовательные правоотношения регулируются только образовательно-правовыми нормами.
В зависимости от цели образовательные правоотношения разделены на непосредственные и сопутствующие правоотношения. Цель непосредственных образовательных правоотношений – усвоение обучающимся лицом образовательной программы и получение образования определенного уровня. Цель сопутствующих правоотношений – обеспечение надлежащих условий для реализации прав и обязанностей участников непосредственных образовательных правоотношений.
К субъектам образовательных правоотношений относятся: обучающийся, педагогический работник и учебное заведение. Общий субъект юридических образовательных правоотношений охватывает следующие категории лиц в зависимости от уровня получаемого ими образования: дети дошкольного возраста, воспитанники, ученики, студенты, курсанты, слушатели, стажеры, клинические ординаторы, аспиранты, докторанты.
К особым субъектам образовательных правоотношений относятся лица, имеющие определенные препятствия в доступе к образованию, в частности: дети-сироты, дети, лишенные родительской опеки, дети находящиеся в экстремальной ситуации в связи с состоянием их здоровья, лица, отбывающие уголовное наказание или проходящие процесс ресоциализации, в том числе дети находящиеся в конфликте с законом.
Сопутствующими субъектами образовательных правоотношений являются родители и/или законные представители несовершеннолетних детей и граждански недееспособных лиц.
Обязанной стороной образовательных правоотношений является юридическое лицо – учебное заведение, созданное путем объединения лиц и имущества и зарегистрированное в установленном порядке. Дееспособность учебного заведения непосредственно проявляется в действиях его должностных лиц и педагогических работников, имеющих право выступать от его имени.
Объект образовательных правоотношений – это система знаний, навыков, умений, компетенций и других нематериальных благ, приобретенных лицом в процессе обучения и воспитания, уровень которых соответствует требованиям государственного образовательного стандарта (образовательной программе соответствующего уровня и направленности) и на некоторых образовательных уровнях подтвержденный соответствующим документом.
Образовательная программа – это официально признанный государством документ, определяющий единый комплекс или последовательность видов образовательной деятельности и образовательных коммуникаций, направленных на достижение обучающимся определенного уровня образования в течение определенного периода времени, успешное завершение которых является основанием для перехода на обучение на более высоком уровне образования.
Thesis for Candidates of Law Degree by specialty 12.00.01 – Theory and History of State and Law; History of Political and Legal Studies. – National University «Odessa Law Academy», Odessa, 2014.
Educational relations are presented as a communicative legal relationship that exists between a person who is being trained and/or his/her legal representatives and pedagogue within educational institution concerning the person's knowledge, skills, competencies and other spiritual benefits, as defined by state standards of education.
Due to the purpose of legal educational relations are divided into direct and related relations. The purpose of direct legal educational relations – learning by person who is being trained the educational program and the acquisition of a certain level of education. The purpose of related relations is to ensure proper implementation of the rights and duties of direct educational relations.
Relations between the individual learner and the educational institution, personalized by teacher are among the direct educational legal relations. This type of relations is central in the sphere of education. The related educational legal relations include: relations between parents and other legal representatives of a child or adult disable persons and educational institution on providing conditions for the implementation of educational program by person who is being trained, particularly on the contract to provide educational services; relations between persons who are being trained by their parents and/or legal representatives and staff of the educational institution.
Object of educational relations is a system of knowledge, skills, abilities, competencies and other intangible benefits that are attributed to a person in the course of training and education, the level of which meets state educational standards (educational program appropriate level and direction), and some levels of education are certified by relevant document.