S.P.A.C.E. Society, Politics, Administration in Central Europe : електронний науково-практичний журнал / редкол.: Д. В. Яковлев (голов. ред.), К. М. Вітман (заст. голов. ред.), Д. Ю. Дворніченко (відп. секр.) [та ін.] ; НУ «ОЮА». – Одеса, 2017. – Вип. 4. – 44 с.

Постійний URI для цього зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз відображається 1 - 9 з 9
  • Документ
    Природа політичної поведінки: біополітичний підхід
    (Одеса, 2017) Кравець, А. Ю.; Кравец, А. Ю.; Kravets, A. Yu.
    Розглядається біополітична інтерпретація проблематики природи політичної поведінки, адже біополітика, як нова еволюційна дисципліна в межах сучасної політичної науки, пропонує своє унікальне бачення «людини політичної» і природи її політичної поведінки. З’ясовано, що проблематика політичної поведінки, як і питання про природу «людини політичної», є складним феноменом наукового аналізу, адже в біополітичному дискурсі й досі не вироблено чіткого уявлення про ті фундаментальні характеристики, що лежать у природі поведінки «людини політичної». А тому наукове знання стосовно біополітичного погляду на природу і сутність політичної поведінки потребує подальшого наукового аналізу та поглиблення. Визначено поняття «людина політична», де вона являє собою індивіда з вродженими властивостями мозку і психіки, які впливають на його соціальну та політичну поведінку, можуть корегуватись у процесі соціалізації та виховання. Отже, коли ми говоримо про природу політичної поведінки, акцент робиться саме на її природних (біологічних) складниках, таких як генетика, інстинкти, нейрофізіологічні та психологічні властивості, вроджені схильності. При цьому наголошується, що вони можуть корегуватись у процесі виховання, навчання і соціалізації.
  • Документ
    Індивідуалізм та раціоналізм як складові частини модернізації: історія і сучасність
    (Одеса, 2017) Надозірна, М. П.; Надозирна, М. П.; Nadozirna, M. P.
    У статті досліджуються індивідуалізм та раціоналізм як основні складові модернізації. Визначено історичні джерела та теоретичні напрямки осмислення індивідуалізму та раціоналізму. Особливу увагу приділено утилітарній традицій в політичній філософії. Відзначено, що на сучасному етапі утилітарна традиція, у фокусі якої знаходяться індивідуалізм та раціоналізм, знаходить своє продовження в теорії раціонального вибору та теорії ігор.
  • Документ
    Соціальні умови політичного вибору: міждисциплінарний підхід
    (Одеса, 2017) Нікешина, К. С.; Никешина, К. С.; Nikeshina, K. S.
    Досліджено соціологічний аналіз теорії вибору з метою виявлення значення вибору в соціальних відносинах та застосування теорії вибору в різних соціальних полях. Проаналізовано міст теорії вибору, а також основні етапи її становлення. Виявлено особливості практики впровадження вибору на сучасному етапі, запропоновано шляхи вирішення практичних проблем.
  • Документ
    Особливості легітимації елітного політичного інституту
    (Одеса, 2017) Хорішко, Лілія Сергіївна; Хоришко, Лилия Сергеевна; Khorishko, Liliya S.
    Досліджено особливості легітимації елітного політичного інституту. Процеси легітимації даного інституту виступають складовою частиною успішності політичної діяльності, спрямованої на здійснення змістовно-якісних перетворень та модернізації політичної системи загалом. Вони реалізуються на рівні засвоєння норм та правил внутрішньоелітної взаємодії, діяльності за наявними алгоритмами, що враховують традиції та новації. Це сприяє формуванню відповідного символічного сприйняття еліти та її впливу на функціонування політичної системи. Визначено фактори впливу на процеси легітимації: просторово-часові характеристики, делегітимація попередніх владних суб’єктів, норми та принципи взаємодії, суб’єкти легітимації та їх позиції в політичному просторі, технології та ресурси здійснення легітимації. У ході легітимації відбувається формування в масовій свідомості стійких переконань відносно доцільності здійснюваної елітою політичної діяльності, необхідності активізації ресурсів для її підтримки та суспільне визнання ефективності.
  • Документ
    Функціональні аспекти образу держави на сучасному етапі
    (Одеса, 2017) Щурко, Олена Михайлівна; Щурко, Елена Михайловна; Shchurko, O. M.
    Розглядаються особливості функціонування образу держави в умовах глобального інформаційного простору. Образ держави складається з конгруентних динамічних елементів, що визначають його дієвість, виконує низку суспільно-політичних функцій та може виступати інструментом внутрішньо- і зовнішньополітичних стратегій держави. На нашу думку, на сучасному етапі найважливішими функціями образу держави є інформаційна, статусно-репутаційна, маніпулятивна і захисна. Посилення транспарентності і взаємозалежності держав, вразливість їх інформаційного середовища по відношенню до зовнішніх деструктивних впливів, перетворення інформації на стратегічний пабліцитний капітал зумовили значимість досліджень специфіки сприйняття і поширення образів в епоху цифрових технологій. Важливим є зростання ролі та впливу позаінституційних недержавних суб’єктів на міжнародний образ держави. Реалізація довгострокових іміджевих програм із просування образу держави в глобальному інформаційному просторі визначає її здатність забезпечувати національну безпеку в умовах ведення інформаційних воєн.
  • Документ
    Роль політичного дискурсу у встановленні порядку денного українського суспільства
    (Одеса, 2017) Ломейко, В. І.; Ломейко, В. И.; Lomeiko, V. I.
    Статтю присвячено дослідженню ролі політичного дискурсу у встановленні порядку денного українського суспільства. Визначено сутність понять «політичний дис- курс», «порядок денний» та особливості їх політологічного розуміння як із кута зору актуальних теоретичних концепцій, так і в контексті політичних практик у сучасній Україні. Відзначено подвійну роль політичного дискурсу у встановленні порядку денного українського суспільства. Вона полягає в тому, що політичний дискурс є сим- волічним простором, за який борються політичні актори, та водночас – засобом впливу, потужним інформаційним інструментом, за допомогою якого політики змагаються за домінування в процесі встановлення порядку денного. Ключові слова: політичний дискурс, порядок денний, подвійна роль політичного дискурсу, критичний дискурс-аналіз, постмодерністський дискурс-аналіз, встановлення порядку денного.
  • Документ
    Політика енергоефективності та енергозбереження як чинник розвитку громадянського су- спільства
    (Одеса, 2017) Перегуда, Євген Вікторович; Перегуда, Евгений Викторович; Pereguda, Evhen V.
    Енергоефективність та енергозбереження – сфера політичної взаємодії, пов’язана з інтересами соціальних груп, зокрема в житловому секторі. Громадянське суспільство має відіграти значну роль у політиці енергоефективності, висуванні вимог до влади, розробці проектів рішень. Держава має сприяти розвиткові громадянського суспільства в житловому фонді. Нині рівень громадської консолідації у сфері термомодернізації житла недостатній. Причини цього пов’язані не лише з менталітетом українців, а й з недоліками політики енергоефективності та енергозбереження, яку здійснюють центральні та місцеві органи влади.
  • Документ
    Екологічна політика як фактор забезпе- чення загальнонаціональної безпеки
    (Одеса, 2017) Ісакова, Олена Іванівна; Исакова, Елена Ивановна; Isakova, Olena I.
    У статті розглядається екологічна політика, яка займає важливе місце в системі забезпечення загальнонаціональної безпеки країни. Наявність екологічних загроз дозволяє виділити в структурі національної безпеки такий вид безпеки, як екологічна безпека. У даний час метою національної екологічної політики є стабілізація і по- ліпшення стану навколишнього природного середовища України шляхом інтеграції екологічної політики до соціально-економічного розвитку України для гарантування екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров’я населення, впровадження екологічно збалансованої системи природокористування та збереження природних екосистем.
  • Документ
    S.P.A.C.E. Society, Politics, Administration in Central Europe
    (Одеса, 2017)
    Автори випуску: О. І. Ісакова - кандидат філософських наук, доцент кафедри суспільно-гуманітарних наук Таврійського державного агротехнологічного університету; А. Ю. Кравець - кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри політології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара; В. І. Ломейко - магістр політології Національного університету «Одеська юридична академія»; М. П. Надозірна - студентка магістратури факультету психології, політології та соціології Національного університету «Одеська юридична академія»; К. С. Нікешина - студентка магістратури факультету психології, політології та соціології Національного університету «Одеська юридична академія»; Перегуда Є. В. - доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури; Л. С. Хорішко - кандидат політичних наук, доцент кафедри політології Запорізького національного університету; О. М. Щурко - кандидат політичних наук, доцент, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.