Традиції та новації в розвитку функцій сучасної держави

Show simple item record

dc.contributor.author Дзевелюк, Марина Олександрівна
dc.date.accessioned 2017-10-14T14:59:56Z
dc.date.available 2017-10-14T14:59:56Z
dc.date.issued 2017-11-16
dc.identifier.citation Дзевелюк М.В. Традиції та новації в розвитку функція сучасної держави : дис.. … канд. юрид наук : 12.00.01 / Дзевелюк Марина Володимирівна. – Одеса, 2017. – 209 с. ru_RU
dc.identifier.uri http://hdl.handle.net/11300/8022
dc.description Дзевелюк М.В. Традиції та новації в розвитку функція сучасної держави : дис.. … канд. юрид наук : 12.00.01 / Дзевелюк Марина Володимирівна. – Одеса, 2017. – 209 с. ru_RU
dc.description.abstract Дисертація присвячена виявленню ключових тенденцій у розвитку функцій сучасної держави, що відображають динаміку традицій та новацій. Показано, що у сучасному державознавстві теорія функцій держави занадто фрагментована, що зумовлено, зокрема, націленістю досліджень на розкриття змісту окремих функцій. Функції держави розглядаються як особливі канали комунікації між державою і суспільством, що виникають унаслідок раціоналізації їх нормативних та інституційних засад, що веде до їх становлення як дискурсів – стабільних і тривалих форм взаємодії між людьми, покликаних вирішувати завдання загальносуспільного значення. Розкривається традиційна проблема меж функціонування держави шляхом зіставлення мінімальної та максимальної держави та аналізу мінімальних і додаткових функцій. Зазначається, що сучасні держави не можуть повністю орієнтуватися ані на модель мінімальної, ані на модель максимальної держави. У пошуках балансу між державним втручанням у суспільні комунікації та збереженням автономії соціальних груп більшість сучасних держав тяжіють до моделі мінімальної держави. Мінімальними функціями держави є оборонна, правоохоронна, економічна та функція міжнародної взаємодії. Висвітлюються основні тенденції, що становлять зміст новацій у розвитку функцій сучасної держави. Це, передовсім, перенесення акцентів з інституційного на функціональний суверенітет держави і формування нових методів здійснення функцій держави; делегування функцій держави; а також становлення функціональної моделі сервісної держави. Сервісна держава – це функціональна модель сучасної держави, зорієнтована на максимальну деконцентрацію і децентралізацію функцій, реалізація яких здійснюється, зазвичай, на конкурентних засадах у ситуативному режимі. ru_RU
dc.description.abstract Диссертация посвящена выявлению ключевых тенденций в развитии функций современного государства, отражающих динамику традиций и новаций. Показано, что в современном государствоведении теория функций государства является слишком фрагментированной, что обусловлено, среди прочего, нацеленностью исследований на раскрытие содержания отдельных функций без должного внимания к общей картине функционирования государства. Такая ситуация во многом является следствием индуктивно- ориентированной методологии государствоведения, которое весьма ограничено в выработке теоретического знания. В этой связи типичное для постсоветской юриспруденции понимание функций государства как направлений их деятельности обладает крайне низким эвристическим потенциалом. Предложено понимание функций государства как особых каналов коммуникации между государством и обществом, возникающих вследствие рационализации их нормативных и институциональных оснований, что ведет к их становлению как дискурсов – стабильных и длительных форм взаимодействия между людьми, призванных решать задачи всеобщего значения. Рассмотрены аспекты взаимодополняемости классификации и номенклатуры как методов систематизации функций государства. Одна из ключевых проблем классификации функций государства состоит в том, что она не в состоянии полностью охватить все функциональные аспекты и характеристики государства, в связи с чем многие функции не могут быть вписаны в существующие основания для классификации. Номенклатурный же подход предусматривает распределение функций с точки зрения их минимальной необходимости для нормального существования государства и общества. Недостатком номенклатурного подхода, впрочем, является его относительность и зависимость от используемого подхода к государству. Раскрывается традиционная проблема границ функционирования государства через соотношение минимального и максимального государства и анализ минимальных и дополнительных функций государства. Отмечается, что современные государства не могут полностью ориентироваться ни на модель минимального, ни на модель максимального государства. Но все же с точки зрения поиска баланса между государственным вмешательством в общественные коммуникации и сохранением автономии социальных групп большинство современных государств тяготеют к модели минимального государства. Это предопределяет и акцент на минимальных функциях государства, к которым относятся оборонная, правоохранительная, экономическая и функции международного взаимодействия. Дополнительные функции, в отличие отминимальных, являются факультативными, то есть, во‑первых, их набор не является универсальным ни для одного государства; во‑вторых, их невыполнение не ведет к коллапсу государственности. Раскрываются основные тенденции, составляющие содержание новаций в развитии функций современного государства. К ним относятся, прежде всего, становление структур глобального управления, что ведет к переносу акцентов с институционального на функциональный суверенитет государства и формированию новых методов осуществления функций государства; делегирование функций государства; а также становление функциональной модели сервисного государства. Глобальное управление существенным образом переформатирует модель функционирования современного государства, поскольку в рамках принципа субсидиарности происходит вертикальная синхронизация различных управленческих структур, и государство является лишь одним из элементов в этой системе. Как следствие, современное государство утрачивает функциональную монополию и все в большей степени делегирует свои функции на пути к становлению сервисной модели государственности. Сервисное государство – это функциональная модель современного государства, ориентированная на максимальную деконцентрацию и децентрализацию функций, реализация которых осуществляется, как правило, на конкурсном основании в ситуативном режиме.
dc.description.abstract Thesis is devoted to discovering of the main tendencies in modern state functions’ development, which reflect the dynamics of traditions and innovations. Author shows that in contemporary theory of state the doctrine of state functions is fragmented. It is so because most of the researches are focused on investigating the particular functions without taking into considerations a general picture. It is proposed to treat the state functions as the specific channels of communications between state and society, which arise as a result of rationalisation of their normative and institutional grounds. It leads to their development as discourses – stable and continuing forms of interaction between people, concentrated around the issues of common significance. The traditional problematic of the limits of state’s functioning is highlighted in the prism of correlation between minimal and additional functions.It is shown that modern states cannot fully adopt either the ideology of minimal state or the ideology of maximum state. Although, from the point of view of balance between state’s interference into the social communications and maintenance of the autonomy of social groups and individuals, the majority of states tend to orient at a model of minimal state. It allows to make the emphasis on the minimal functions of a state, which are the defence, law enforcement, economical, and diplomatic. In the last chapter, author discovers the tendencies towards innovations in the state functions’ development. Among them the establishment of the global governance structures, which leads to the shifting of accents in understanding the functional sovereignty of state. Another tendency is delegating the state functions’ to the private structures. Finally, it all connects to the idea of service state that is a functional model of modern state, which is oriented at the maximum deconcentrating and decentralising of its functions. In service state, the functions are usually realised on the competitive situative basis.
dc.language.iso other ru_RU
dc.subject сучасна держава ru_RU
dc.subject функціонування держави ru_RU
dc.subject мінімальна держава ru_RU
dc.subject максимальна держава ru_RU
dc.subject сервісна держава ru_RU
dc.subject делегування державних функцій. ru_RU
dc.subject современное государство ru_RU
dc.subject функионирование государства ru_RU
dc.subject максимальное государство, ru_RU
dc.subject минимальное государство, ru_RU
dc.subject сервисное государство ru_RU
dc.subject делегирование государственных функций ru_RU
dc.subject modern state ru_RU
dc.subject state’s functioning ru_RU
dc.subject minimal state ru_RU
dc.subject maximal state ru_RU
dc.subject service state ru_RU
dc.subject delegation of state’s functions ru_RU
dc.title Традиції та новації в розвитку функцій сучасної держави ru_RU
dc.title.alternative дис. ... к.ю.н. : 12.00.01 ru_RU
dc.type Thesis ru_RU


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

  • Спеціалізована вчена рада Д 41.086.01
    Спеціалізована вчена рада Д 41.086.01 приймає до розгляду і проводить захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) юридичних наук зі спеціальностей: 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень; 12.00.02 – конституційне право; муніципальне право; 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право; 12.00.10 - судоустрій; прокуратура та адвокатура

Show simple item record