Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних
наук за спеціальністю 12.0010 – судоустрій; прокуратура та адвокатура. –
Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2014.
У дисертації розглянуто сутність професійної етики працівників
прокуратури як частини загальнолюдської етики, професійної етики, а
також як одного із видів юридичної етики. Професійна етика прокурорів та
інших працівників прокуратури – це зведені правила етичної поведінки при
здійсненні функцій прокуратури у відносинах з пересічними громадянами,
суддями, іншими учасниками судового процесу, представниками
правоохоронних та інших державних органів, органів місцевого
самоврядування, зарубіжними органами прокуратури, об’єднаннями
громадян, засобами масової інформації, колегами-прокурорами для
підтримання авторитету прокуратури в суспільстві.
Проаналізовано зміст Кодексу професійної етики та поведінки
працівників прокуратури, приписи якого мають як нормативно-правовий,
так і морально-етичний характер, обґрунтовано тісний взаємозв’язок
між професійною етикою і правовою культурою прокурора та етикетом
поведінки.
Розглянуто етичні вимоги до спілкування прокурорів з громадянами
(фізичними особами), особливо при розгляді їх звернень і прийомі,
передумови викорінення формалізму і бюрократизму на цьому напрямку
роботи.
Додержання норм професійної етики в особистісному спілкуванні
в колективах прокуратур сприяє їх згуртованості і належному виконанню
покладених на них функціональних обов’язків. Рекомендовано способи
і прийоми забезпечення здорового морально-психологічного клімату
в колективах прокуратур.
Внесено пропозиції щодо гармонізації службових відносин
з представниками судової влади при безумовному забезпеченні поваги
до суддів з боку прокурорів. Уперше розглянуто морально-етичні проблеми
взаємовідносин прокурорів з органами масової інформації.
Ґрунтовно досліджено проблематику забезпечення прокуратури
кадрами, наділеними належними моральними якостями, подолання проявів
професійної деформації у прокурорському середовищі, застосування
заходів впливу за порушення норм професійної етики.
Запропоновано внесення низки змін та доповнень до чинного
законодавства.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических
наук по специальности 12.00.10 – судоустройство; прокуратура и
адвокатура. – Национальный университет «Одесская юридическая
академия», Одесса, 2014.
В диссертационном исследовании на основе комплексного подхода
рассмотрена сущность профессиональной этики и поведения работников
прокуратуры Украины. Прокурорская этика рассматривается как
часть общечеловеческой этики и морали, а также как один из видов
профессиональной юридической этики. Профессиональная этика
прокуроров и других работников прокуратуры – это свод правил
этического поведения при осуществлении функций прокуратуры
в отношениях с гражданами (физическими лицами), судьями, другими
участниками судебного процесса, представителями правоохранительных
и других государственных органов и учреждений, органами местного
самоуправления, объединениями граждан, органами прокуратуры
зарубежных стран, средствами массовой информации, коллегами-
прокурорами для поддержания авторитета прокуратуры в обществе.
Проанализировано содержание действующего в Украине Кодекса
профессиональной этики и поведения работников прокуратуры,
предписания которого носят как нормативно-правовой, так и морально-
этический характер, обоснована тесная взаимосвязь прокурорской этики,
правовой культуры и этикета поведения прокурора.
Рассмотрены этические требования относительно общения прокуроров
с гражданами, особенно при рассмотрении их обращений и приеме
посетителей, предпосылки искоренения формализма и бюрократизма.
Проанализированы проблемы соблюдения норм профессиональной этики
прокурора в процессе личностного общения в коллективах прокуратур как
предпосылки их сплоченности и надлежащего исполнения возложенных на
них функциональных обязанностей.
Отмечено, что прокурорская этика на определенном этапе развития
государства выделилась из судебной этики. Это требует взаимопонимания
между судьями и прокурорами, особенно при рассмотрении дел в судах,
с безусловным соблюдением принципа уважения прокурора к суду.
Предложено закрепить в УПК Украины норму, которая предоставляет
право прокурору, защитнику, другим участникам процесса высказывать
возражения против решений и действий председательствующего,
ущемляющего их процессуальные права.
Исследована проблематика обеспечения прокуратуры
квалифицированными кадрами, преимущественно из числа выпускников
вузов, осуществляющих специализированную подготовку кадров для
органов прокуратуры. В Законе Украины «О прокуратуре» следует
предусмотреть, что на должности прокуроров не могут быть зачислены
лица, не только имеющие судимость, но и в течение последних трех лет
подвергавшиеся административному взысканию за проявление коррупции.
Проанализированы морально-этические проблемы взаимоотношений
прокуроров с органами массовой информации для обеспечения
гармонизации этих отношений на основе взаимной заинтересованности в
предоставлении и использовании информации.
Рассмотрены вопросы, связанные с повышением результативности мер
юридической ответственности и общественного воздействия за нарушение
этических норм в деятельности прокуроров.
Использованы рекомендательные акты органов прокурорского
самоуправления европейских стран.
Внесены предложения по совершенствованию действующего
законодательства и практики его применения.
The dissertation for acquisition of an Academic degree of a Candidate
of Legal Sciences with a specialization 12.0010 – Judicature; Public
Prosecution and Advocacy. – National University «Odessa Academy of Law»,
Odessa, 2014.
The nature of the professional ethics of the employees of the Public
Prosecution Office was analyzed in the dissertation as a part of the universal ethics,
professional ethics and as a one of the kinds of the legal ethics. The professional
ethics of the public prosecutors and other employees of the Public Prosecution
Office is represented in the form of consolidated rules of ethical behavior while
exercising of the functions of the Public Prosecution Office in the relations with
ordinary citizens, judges, other parties of the judicial process, representatives
of the law enforcement bodies and other state authorities, self-governing
authorities, foreign authorities, associations of citizens, mass media, colleagues-
public prosecutors for maintaining the authority of the Public Prosecution Office
in the society.
The content of the Code of Professional Ethics and the Behavior of the
Employees of the Public Prosecution Office was analyzed. The regulations
of the Code have both statutory/regulatory and moral/ethical nature. The close
interrelation between the professional ethics and the legal culture of the public
prosecutor and the etiquette of behavior was explained.
The ethical requirements for the communication of the public prosecutors
with citizens (physical entities), especially while considering of their applications
and during consultations, the conditions for the liquidation of formalism and
bureaucracy were investigated.
The observance of norms of the professional ethics in the private
communication in the collectives of the Public Prosecution Offices contributes
to a collective cohesion and an appropriate performance of their responsibilities.
The means and methods of support of the healthy moral and psychological
climate in the collectives of the Public Prosecution Offices are recommended in
the work.
Some proposals were made on how to harmonize the work relationships
with the representatives of the Judicial Branch while absolutely respecting
the judges by the public prosecutors. The moral and ethical problems of the
relationships of the public prosecutors with the bodies in the field of mass media
were investigated for the first time.
The problems of supply of the Public Prosecution Office with skilled workers
that are endowed with appropriate moral qualities, the overcoming of professional
deformation in the public prosecutor’s field, the taking of enforcement actions
for violation of the ethical norms were thoroughly investigated.
It was proposed to make some amendments and additions to the current
legislation.