Співвідношення можливості та дійсності у правозастосуванні

Show simple item record

dc.contributor.advisor Сумарокова Людмила Миколаївна
dc.contributor.author Палій, Оксана Миколаївна
dc.contributor.author Палий, Оксана Николаевна
dc.contributor.author Paliy, Oksana M.
dc.date.accessioned 2015-06-05T12:05:23Z
dc.date.available 2015-06-05T12:05:23Z
dc.date.issued 2014
dc.identifier.citation Палій О. М. Співвідношення можливості та дійсності у правозастосуванні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.12 / О. М. Палій; кер. роботи Л. М. Сумарокова; Нац. ун.-т "Одеська юридична академія". – Одеса, 2014. – 16 с. ru_RU
dc.identifier.uri http://hdl.handle.net/11300/888
dc.description Палій О. М. Співвідношення можливості та дійсності у правозастосуванні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.12 / О. М. Палій; кер. роботи Л. М. Сумарокова; Нац. ун.-т "Одеська юридична академія". – Одеса, 2014. – 16 с. ru_RU
dc.description.abstract Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.12 – філософія права. – Національний університет «Одеська юридична академія». – Одеса, 2014. У дисертації здійснено комплексне дослідження різних аспектів співвідношення можливості та дійсності у правозастосовній діяльності. В межах проведеного дослідження одержані результати, які мають наукову новизну, зумовлену розв’язанням актуальних проблем у сфері правозастосування, які досі не отримали достатньої розробки у науковій літературі. Загальнометодологічне поняття диспозитивності використовується для аналізу правових норм і процесів правозастосування. Формулюються критерії для вимірювання ступеня здійсненності норм права: співвіднесеність даної норми права з іншими правовими нормами, співвіднесеність норми права з цілями і цінностями суспільства, співвіднесеність з практичними механізмами здійснення права, прийнятність правових приписів для суспільства і сприйняття їх адресатами. Аналізується проблема значимості суб’єктів правозастосування для ефективності правозастосування. Обґрунтовується теза про те, що суб’єкт правозастосування повинен мати всі ознаки дійсної людини у філософському її розумінні, тобто з урахуванням його особистісних якостей. ru_RU
dc.description.abstract Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.12 – философия права. – Национальный университет «Одесская юридическая академия». – Одесса, 2014. В диссертации осуществлено комплексное исследование различных аспектов соотношения возможности и действительности в правоприменительной деятельности. В рамках проведенного исследования получены результаты, имеющие научную новизну, обусловленную решением актуальных проблем в сфере правоприменения, которые не получили достаточной разработки в научной литературе. На основе анализа категорий возможности и действительности как философских категорий, уточнены понятия правовой возможности и правовой действительности. Общеметодологическое понятие диспозитивности модифицируется для контекстов анализа правовых норм и процессов правоприменения. Вводятся понятия диспозитивности норм права, диспозитивности поведения адресатов норм и субъектов правоприменения. Формулируются критерии для измерения степени осуществимости норм права: соотнесенность данной нормы права с другими правовыми нормами (степень связности системы норм), соотнесенность нормы права с действующими целями и ценностями общества (релевантность нормы аксиосфере права и аксиосфере культуры), соотнесенность с практическими механизмами осуществления права (наличие заранее установленного алгоритма практического осуществления возможности), а также приемлемость правовых предписаний для общества, принятие их адресатами. Автор, анализируя дискуссии по поводу структуры правоприменения, отстаивает точку зрения, которая заключается в том, что завершающей стадией процесса правоприменения следует считать осуществление решения специализированного органа, поскольку только после полного восстановления нарушенного или затрудненного правоотношения норму права можно считать примененной, а процесс правоприменения завершенным. Анализируется проблема значимости субъектов правоприменения для эффективности правоприменения. Обосновывается тезис о том, что субъект правоприменения должен обладать всеми признаками действительного человека в философском его понимании, то есть с учетом его профессиональных и личностных качеств. Действительный человек – это единство и полнота всех проявлений его человеческой сущности во всех сферах его бытия: духовной, практической, поведенческой и т.д. Обосновано, что философское образование играет важнейшую роль в процессе подготовки субъекта правоприменения, в его воспитании как целостной личности, то есть «действительного человека». Философское знание помогает человеку в формировании мировоззрения как самосознания и как важного регулятива профессиональной деятельности.
dc.description.abstract The thesis for a Candidate of Law Degree in the Specialty 12.00.12 – Philosophy of Law. – National University «Odessa Law Academy». – Odessa, 2014. The thesis presents a comprehensive study of various aspects of possibility and reality correspondence in the law enforcement. As part of the research the results of the scientific novelty have been got due to the solution of actual problems in the field of the law enforcement which have not received an adequate development in the scientific literature. The optionality general methodological concept is modified to the context of analyzing legal rules and law enforcement processes. The criteria for measuring the law feasibility degree are formulated: the correlation of enforcing legal norm with other legal norms, the correlation of the enforcing legal norm with the goals and values of the society, correlation with the practical implementation of the legal mechanisms and the acceptability of legal norms for the society and their clearness for the addressees. The problem of the subjects of the law enforcement significance for the law enforcement effectivity is analyzed. The thesis that the law enforcement subject should have all the characteristics of a real person in his philosophical sense, taking into account his personal qualities, is justified.
dc.language.iso other ru_RU
dc.subject можливість ru_RU
dc.subject дійсність ru_RU
dc.subject праксеологічний аспект можливості та дійсності ru_RU
dc.subject правова можливість ru_RU
dc.subject правова дійсність ru_RU
dc.subject правозастосування ru_RU
dc.subject диспозитивність ru_RU
dc.subject критерії здійсненності норм права ru_RU
dc.subject дійсна людина ru_RU
dc.subject возможность ru_RU
dc.subject действительность ru_RU
dc.subject праксеологический аспект возможности и действительности ru_RU
dc.subject правовая возможность ru_RU
dc.subject правовая действительность ru_RU
dc.subject правоприменение ru_RU
dc.subject диспозитивность ru_RU
dc.subject критерии осуществимости норм права ru_RU
dc.subject действительный человек ru_RU
dc.subject possibility ru_RU
dc.subject reality ru_RU
dc.subject praxeological aspect of possibility and reality ru_RU
dc.subject legal possibility ru_RU
dc.subject legal validity ru_RU
dc.subject law enforcement ru_RU
dc.subject optionality ru_RU
dc.subject feasibility criteria of the law ru_RU
dc.subject real person ru_RU
dc.title Співвідношення можливості та дійсності у правозастосуванні ru_RU
dc.type Other ru_RU


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record