Стаття присвячена диференціації способів правового захисту за ст. 277 ЦК України в контексті вимог ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо «якості» закону. правове врегулювання спростування інформації та права на відповідь вимагає удосконалення, оскільки ці способи правового захисту є різними за ступенем втручання у свободу вираження поглядів. На думку автора, спростування інформації має результатом “мінус одну думку з приводу...” і може застосовуватися лише тоді, коли право на приватність переважає над правом суспільства знати. Право на відповідь є способом забезпечення плюралізму думок («плюс одна думка») і підтримки громадської дискусії. Така диференціація на практиці дозволить зменшити тиск на пресу, оскільки рішення про публікацію відповіді не посягатиме на гідність журналіста.
Статья посвящена дифференциации способов правовой защиты по ст. 277 гК Украины в контексте требований ст. 10 Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод относительно «качества» закона. Правовое регулирование опровержения информации и права на ответ требует усовершенствования, поскольку эти способы правовой защиты являются разными по степени вмешательства в свободу выражения мнения. по мнению автора, опровержение информации имеет результатом «минус одно мнение по поводу...» и может применяться только тогда, когда право на приватность превышает право общества знать. право на ответ является способом обеспечения плюрализма мнений («плюс одно мнение») и поддержания общественной дискуссии. Такая дифференциация на практике позволит уменьшить давление на прессу, поскольку решение о публикации ответа не будет посягать на достоинство журналиста.
The article is devoted to the differentiation of remedy under Article 277of Civil Code of Ukraine in terms of Article 10 of the European Convention of human rights concerning the “quality” of the law. Refutation and the right of reply, as a subject of legal regulation, require improvement, since these remedies are different according to the degree of interference with freedom of expression. According to the author, refutation has, as a result, «minus one opinion about ...» and can be used only when the right to privacy outweighs the public’s right to know. The right of reply is a way to ensure pluralism («plus one opinion») and to support a debate of general
interest. In practice, such differentiation will reduce the pressure on the press, as the decision to publish a reply will not infringe on the dignity of the journalist.