The article examines the practice of the European Court of human Rights regarding the violations of subparagraph (e) of paragraph 1 of Article 5 of the European Convention for the Protection of human Rights and fundamental freedoms, «detention of persons for the prevention of the spreading of infectious diseases, of persons of unsound mind, alcoholics or drug addicts or vagrants.» It is emphasized that the Court has considered a limited number of cases on the given provision of the Convention, and in
respect of unlawful «detention of persons for the prevention of the spreading of infectious diseases» only one application was filed throughout the history of the EChR, the case considering it therefore being of a particular interest is analyzed in this article.
у статті аналізується практика Європейського суду з прав людини щодо порушень державами абзацу (е) параграфа 1 статті 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
про «затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг». підкреслюється, що судом було розглянуто обмежену кількість справ за наведеним положенням конвенції, а ширенню інфекційних захворювань» було подано всього одну скаргу за всю історію існування ЄСПЛ, справа з розгляду якій, таким
чином, представляє інтерес та аналізується в статті щодо неправомірного взяття «під варту осіб з метою запобігання поширенню інфекційних захворювань» було подано всього одну скаргу за всю історію існування ЄСПЛ, справа з розгляду якій, таким чином, представляє інтерес та аналізується в статті.
В статье анализируется практика европейского суда по правам человека относительно нарушений государствами подпараграфа (е) параграфа 1 статьи 5 европейской конвенции о защите прав человека
и основных свобод о «заключении под стражу лиц с целью предотвращения распространения инфекционных заболеваний, а также законное заключение под стражу душевнобольных, алкоголиков, нар
команов или бродяг». подчеркивается, что судом было рассмотрено ограниченное количество дел по приведенному положению конвенции, а в отношении неправомерного «заключения под стражу лиц
с целью предотвращения распространения инфекционных заболеваний» была подана всего одна жалоба за всю историю существования ЕСПЧ, дело по рассмотрению которой, таким образом, представляет
особый интерес и анализируется в статье.