Стаття присвячена дослідженню проблеми співвідношення оновлених положень Конституції України та КПК України щодо функцій та повноважень прокурора у кримінальному провадженні. Указано, що приведення КПК України у відповідність до змін Конституції України потребуватиме змін методологічного та функціонального підходів щодо функцій прокурора, повноважень керівника органу досудового розслідування та істотної трансформації стадії досудового розслідування, інституту приватного обвинувачення та відшкодування шкоди у кримінальному провадженні. Запропоновано у КПК України передбачити кримінальне обвинувачення – як загальнооб’єднуюче для усіх форм обвинувачення, від якого може захищатися особа, і яке розглядається та вирішується судом; публічне обвинувачення – як таке, що підтримується прокурором; приватне обвинувачення,
яке має у перспективі підтримуватися потерпілим. При цьому необхідна трансформація нормативної моделі приватного обвинувачення, слід повернутися до класичної моделі інституту приватного обвинувачення із чітким встановленням винятків щодо можливості його ініціації прокурором, коли обставини вчиненого кримінального правопорушення цього вимагають, і указавши, що у такому випадку це обвинувачення трансформується у публічне.
Статья посвящена исследованию проблемы соотношения обновленных положений Конституции Украины и УПК Украины относительно функций и полномочий прокурора в уголовном производстве. Указано, что приведение УПК Украины в соответствие с изменениями Конституции Украины потребует изменений методологического и функционального подходов к функциям прокурора, полномочиям руководителя органа досудебного расследования и существенной трансформации стадии досудебного расследования, института частного обвинения и возмещения вреда в уголовном производстве. Предложено в УПК Украины предусмотреть уголовное обвинение – как объединяющее для всех форм обвинения, от которого может защищаться лицо, и которое рассматривается и решается судом; публичное обвинение – как таковое, которое поддерживается прокурором; частное обвинение, которое должно в перспективе поддерживаться потерпевшим. При этом необходима трансформация нормативной модели частного обвинения, следует вернуться к классической модели института частного обвинения с четким установлением исключений относительно возможности его инициации прокурором, когда обстоятельства совершенного уголовного правонарушения этого требуют, и указав, что в таком случае это обвинение трансформируется в публичное.
The article is devoted to the research of the issue of relation between renewed provision of
the Constitution of Ukraine and CPC of Ukraine regarding to functions and powers of the prosecutor within criminal proceedings. It is pointed that reconciliation between CPC of Ukraine and the changes made to the Constitution of Ukraine would require the shift in methodological and functional approaches to the prosecutor’s functions, head of pre-trial agency powers and significant transformation of the pre-trial investigation stage, private prosecution, and compensation of damage in criminal proceedings. It is proposed to provide in the CPC of Ukraine the notion of criminal proceedings as a unified to all forms of prosecution against which a person can defend itself and which is decided by a court; public prosecution as a prosecution which is upheld by a prosecutor; private prosecution as a prosecution which is upheld prospectively by a victim. In addition, the normative model of private prosecution needs transformation, the classic model of private prosecution should be brought back with the accurate list of exclusions regarding the possibility of their initiation by a prosecutor when the circumstances of the committed criminal offence require it and to point that in such case the prosecution is transforming into public.Due to the absence of prosecutor’s power to represent the interests of citizens in the Constitution of Ukraine the obligatory normative security of professional legal representation of a victim should be provided in the CPC of Ukraine as well as in the Law of Ukraine ’On free legal aid’ at least in the interest of citizens which, due to their physical condition, old age, incapacity or limited legal capacity, cannot protect their rights on their own.
