eNUOLAIR

Репозитарій (відкритий електронний архів) Національного університету «Одеська юридична академія»

Ласкаво просимо до Електронного архіву Національного університету «Одеська юридична академія».
Архів містить електронні версії наукових публікацій та навчально-методичних розробок наукових співробітників, викладачів та аспірантів університету.
Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSpace© та підтримується Науковою бібліотекою НУ «Одеська юридична академія».

 

Нові надходження

Документ
Соціальне право : навч.-метод. посіб. для здобувачів 2 курсу першого (бакалавр.) рівня вищої освіти ф-ту адвокатури та антикорупційної діяльності ОП «Адвокатура та адвокатська діяльність» галузі знань 08-Право
(Одеса : Феникс, 2024) Бориченко К. В.; Панченко А. О.
Навчально-методичний посібник призначений для забезпечення навчальної, методичної та організаційної діяльності учасників освітнього процесу під час проведення аудиторної, самостійної та індивідуальної роботи здобувачів вищої освіти, підготовки їх до складання заліку.
Документ
Вплив стресостійкості на емоційні реакції людини : магістерський дослідницький проект
(Одеса : НУ "ОЮА", 2024) Тішков, Олександр Олексійович
Магістерський проект присвячений дослідженню впливу стресостійкості на емоційні реакції людини (на прикладі військовослужбовців). Автором розкрито сутність впливу зовнішніх факторів на рівень стресостійкості та переживань особистості та їх вплив на емоційний прояв. Аналіз психологічної літератури дозволяє зробити припущення стосовно того, що одним з важливих компонентів функціональної системи адаптації може бути стресостійкість, яка забезпечує можливість швидкого та адекватного реагування на проблемні ситуації. У свою чергу, низький рівень стресостійкості або відсутність її динаміки, очевидно, можуть розглядатися як ранні ознаки дезадаптації. Опитано військовослужбовців на базі Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону на лікуванні, визначено закономірності стресостійкості та описано результати емпіричного дослідження. The master's project is devoted to the study of the influence of stress resistance on emotional reactions of a person (using the example of military personnel). The author revealed the essence of the influence of external factors on the level of stress resistance and personal experiences and their influence on emotional expression. The analysis of psychological literature allows us to make assumptions about the fact that one of the important components of the functional adaptation system can be stress resistance, which provides the possibility of a quick and adequate response to problematic situations. In turn, a low level of stress resistance or the lack of its dynamics can obviously be considered as early signs of maladaptation. Military personnel undergoing treatment at the Military Medical Clinical Center of the Central Region were interviewed, patterns of stress resistance were determined, and the results of the empirical study were described.
Документ
Психологічні фактори почуття провини : магістерський дослідницький проект
(Одеса : НУ "ОЮА", 2024) Малєєв, Олександр Миколайович
Проведено теоретичний аналіз досліджень з проблематики переживання почуття провини . Теоретично встановлено, що провина - негативний емоційний стан, що виражається в усвідомленні недопустимості власного вчинку, думки чи почуттів, супроводжується докорами сумління, жалем та каяттям. Емпірично досліджено кількісні значення показників провини: очікування покарання; зацікавленість в інших; вимогливість до себе; орієнтація на нормативність, жалкування. Підвищена загальна схильність до переживання почуття провини є ознакою невротизації і включає в себе всі зазначені показники. Емпірично встановлено кількісні значення показників ірраціональних типів провини: вина того, хто вижив, вина відділення, вина ненависті до себе, вина гіпервідповідальності. Встановлено кількісні взаємозв’язки між ірраціональними установками і показниками почуття провини а також між дезадаптивними формами провини. Розглянуто співвідношення показників почуття провини та факторів особистості 16-PF. На 1% рівні загальна схильність до провини пов’язана із такими факторами як: слабкість Я, сила Над-Я, боязкість, заклопотаність, гіпотимія, низький самоконтроль, напруженість, тривожність, на 5% рівні - з факторами сизотимія, практичність, інтроверсія. Проведено якісний аналіз факторної структури провини, шляхом побудови профілів груп з максимальною та мінімальною схильністю до провини. Здійснено добір психотехнік та психологічних рекомендацій для полегшення психологічного стану осіб, схильних до переживання почуття провини. A theoretical analysis of research on the problem of experiencing a sense of guilt has been carried out. It is theoretically established that guilt is a negative emotional state expressed in the awareness of the inadmissibility of one's own act, thought or feelings, accompanied by remorse, regret and remorse. Quantitative values of indicators of guilt were empirically investigated: "expectation of punishment"; "interest in others"; "self-demanding"; "normative orientation", "regret". An increased general tendency to experience guilt is a sign of neuroticism and includes all of the above indicators. Quantitative values of indicators of irrational types of guilt were empirically determined: survivor's guilt, "separation guilt," "self-hate guilt," "hyperresponsibility guilt." Quantitative relationships between irrational attitudes and indicators of guilt, as well as between maladaptive forms of guilt, were established. . The relationship between guilt indicators and 16-PF personality factors was considered. At the 1% level, the general tendency to guilt is associated with such factors as: "I" weakness, "SuperI" strength, timidity, preoccupation, hypothymia, low self-control, tension, anxiety, at the 5% level - with the factors of syzothymia, practicality, introversion. A qualitative analysis of the factor structure of guilt was carried out by constructing profiles of groups with the maximum and minimum propensity to guilt. A selection of psychotechniques and psychological recommendations was made to alleviate the psychological state of persons prone to experiencing feelings of guilt.
Документ
Психологічні особливості гармонійного шлюбу : магістерський дослідницький проект
(Одеса : НУ "ОЮА", 2024) Константінова, Алла Георгіївна
Шляхом теоретико-методологічного аналізу наукових досліджень встановлено, що гармонія шлюбних стосунків передбачає взаємну згоду, внутрішню і зовнішню взаємну злагодженість подружжя. За допомогою кількісного аналізу виявлено провідні елементи сімейної ідеології, які формують соціальний клімат сім'ї. Встановлено, що серед «Показників відносин» між членами сім'ї найбільший пріорітет надається показникам Згуртованості, Експресивності. За «Показниками особистісного зростання» найбільше значення має Орієнтація на активний відпочинок, Інтелектуально-культурна орієнтація та Орієнтація на досягнення. Менше уваги приділяється Незалежності. Серед «Показників управління сімейною системою», найбільш цінним для більшості виявився показник Організація і Контроль. Встановлено достатню гармонійність шлюбно-сімейних стосунків та переважання у вибірці гедоністичних та зближаючих почуттів. Кількісний аналіз Напруженості міжособистісних відносин засвідчив стриманість у вираженні агресивних та віддаляючих почуттів. «Індекс дисгармонійності відносин» встановив, що 24,3% досліджуваних мають високі значення дисгармонії в міжособистісних відносинах: відсутня єдність, згода, ослаблені позитивні емоційні зв'язки. 30,5% респондентів мають достатню гармонію у відносинах, відкритість, стабільність, що передбачає тривале збереження взаємодії в парі. У 45,7% опитаних надмірно виражені почуття, що зближують. Здійснено добір психологічних рекомендацій і тренінгових вправ для гармонізації стосунків. Through the theoretical and methodological analysis of scientific research, it was established that the harmony of marital relations implies mutual consent, internal and external mutual harmony of spouses. A program of empirical research into the psychological features of a harmonious marriage has been developed. With the help of quantitative analysis, the leading elements of family ideology, which shape the social climate of the family, were revealed. It was established that among the "Indicators of relations" between family members, the highest priority is given to the indicators of Cohesion and Expressiveness. According to "Indicators of personal growth". Orientation to active recreation, Intellectual and cultural orientation and Orientation to achievement are of the greatest importance. Less attention is paid to independence and moral and ethical aspects of interaction. Among the "Family System Management Indicators", the Organization and Control indicator was the most valuable for the majority. Sufficient harmony of marital and family relations and predominance of hedonistic and converging feelings in the sample were established. Quantitative analysis of the tension of interpersonal relations proved restraint in the expression of aggressive and distant feelings.The "Relationship Disharmony Index" found that 24.3% of the respondents have high levels of disharmony in interpersonal relationships: lack of unity, agreement with other people, weakened positive emotional ties. 30.5% of respondents have average values, which indicates sufficient harmony in relations, openness, stability, which implies long-term preservation of interaction in a couple. 45.7% of respondents have low values of relationship disharmony - possible, excessively expressed feelings that bring people together, such as unity, commonality between people, companionship, kindness, gratitude, respect, love. A selection of psychological recommendations and training exercises for the harmonization of marital relations was made
Документ
Психологічні детермінанти агресії : магістерський дослідницький проект
(Одеса : НУ "ОЮА", 2024) Касько, Віолетта Володимирівна
У психології під агресією найчастіше розуміється поведінка, коли людина домагається своїх цілей, не звертаючи уваги на інтереси оточуючих, а найчастіше грубим чином зневажає їх. Зрозуміло, така поведінка небезпечна для психічного, соціального та фізичного благополуччя людей. Також, агресивна поведінка часто визначається як зневага соціальними нормами і викликає їх порушення. Або, іншими словами, агресія – це стиль поведінки, спрямований на завдання іншій людині психологічної чи фізичної шкоди. Іноді за агресію приймають занадто завзяте відстоювання власної думки чи прагнення незалежності. На жаль, у сучасному суспільстві побутовий прояв агресивної поведінки, у тому числі в дуже небезпечних формах, трапляється все частіше. При цьому, причини виникнення відхилень та патологій, що виявляються в агресивній поведінці, застосування насильства важко пояснити однозначно. Неможливо зрозуміти ірраціональний тваринний інстинкт. Вищевикладене свідчить про те, що правильне розуміння всього комплексу психологічних детермінант агресії сьогодні є дуже актуальною та важливою проблемою, яка вимагає грамотного та глибокого психологічного підходу до її вивчення. Мета кваліфікаційної роботи полягає у теоретичному та емпіричному дослідженні психологічних детермінант агресивної поведінки, наданні практичних рекомендацій щодо її подолання та профілактики. In psychology, aggression is most often understood as behavior when a person pursues his goals without paying attention to the interests of others, and most often rudely despises them. Of course, such behavior is dangerous for the mental, social and physical well-being of people. Also, aggressive behavior is often defined as disregard for social norms and causes their violation. Or, in other words, aggression is a style of behavior aimed at causing psychological or physical harm to another person. Sometimes too zealous defense of one's opinion or desire for independence is mistaken for aggression. Unfortunately, in modern society, everyday manifestations of aggressive behavior, including in very dangerous forms, occur more and more often. At the same time, it is difficult to clearly explain the causes of deviations and pathologies manifested in aggressive behavior and the use of violence. It is impossible to understand irrational animal instinct. The above shows that the correct understanding of the entire complex of psychological determinants of aggression today is a very relevant and important problem that requires a competent and deep psychological approach to its study. The purpose of the qualification work is the theoretical and empirical study of the psychological determinants of aggressive behavior, providing practical recommendations for overcoming and preventing it.