Созалежність як форма психологічного захисту від самотності : кваліфікаційна робота - бакалаврський дослідницький проект 053 «Психологія»

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено феномен созалежності як можливої форми психологічного захисту від переживання самотності. Актуальність теми зумовлена зростанням кількості емоційно залежних міжособистісних взаємин у сучасному суспільстві, а також поширенням переживання внутрішньої ізольованості, емоційної нестачі та труднощів у побудові психологічно зрілих контактів з іншими людьми. У сучасних умовах людина дедалі частіше намагається подолати страх самотності через надмірне емоційне злиття з іншими, що нерідко супроводжується втратою особистісних меж, потребою у постійному схваленні та психологічною залежністю від міжособистісних стосунків. Метою дослідження є теоретичне та емпіричне вивчення созалежності як форми психологічного захисту від самотності. У роботі здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до вивчення созалежності та переживання самотності, розглянуто основні психологічні характеристики співзалежної поведінки, проаналізовано сучасні підходи до розуміння емоційної залежності, міжособистісної прив’язаності та психологічної ізольованості особистості. Особливу увагу приділено взаємозв’язку між страхом самотності та схильністю до формування співзалежних моделей поведінки. У процесі емпіричного дослідження використано такі психодіагностичні методики: «Шкала співзалежності Уайнхолд» (CSIS) та «UCLA Loneliness Scale». У дослідженні взяли участь респонденти різного віку та статі. Для статистичної обробки результатів застосовано метод кореляційного аналізу Пірсона. Результати дослідження засвідчили наявність статистично значущого позитивного взаємозв’язку між рівнем співзалежності та рівнем переживання самотності. Встановлено, що зі зростанням переживання емоційної ізольованості підвищується схильність особистості до формування співзалежної поведінки. Отримані результати дозволяють розглядати співзалежність як один із можливих психологічних механізмів компенсації внутрішньої самотності та емоційної нестачі. На основі результатів дослідження розроблено практичні рекомендації щодо профілактики співзалежної поведінки, розвитку особистісної автономії, формування психологічних меж та подолання переживання самотності. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у психологічному консультуванні, психопрофілактичній діяльності та подальших дослідженнях проблем емоційної залежності та міжособистісної взаємодії.