До питання семантичного аналізу терміну «моральна шкода суб’єкта господарювання»

Abstract

У статті аналізується сучасна проблематика вживання багатокомпонентного терміну «моральна шкода суб’єкта господарювання» у сферах правозастосовної та наукової діяльності крізь призму семантичного аналізу та юридичної термінології. Автор, поділяючи думку про те, що належна лінгвістична якість юридичних текстів сприяє розумінню і без того складних правових ідей та створює середовище для однозначного застосування нелегких юридичних термінів, робить спробу зрозуміти причину існування внутрішньої суперечності досліджуваного терміну. Також у дослідженні виконано семантичний аналіз значень окремих слів, термінів, словосполучень, серед них і термінологічних, що є складовими досліджуваного терміну «моральна шкода суб’єкта господарювання», а саме: «суб’єкт», суб’єкт господарювання», моральна шкода». Зроблено огляд вживання синонімічного до слова «моральний» слова «нематеріальний». Окрім того, автор торкається проблематики вмотивованості юридичного терміну «моральна шкода суб’єкта господарювання» та пошуку шляхів її досягнення з метою зрозумілості, чіткості розуміння та застосування терміну, а також усвідомлення зв’язку між значенням та звуковою й структурною побудовою терміну. Автором проаналізовано термін «моральна шкода суб’єкта господарювання» за категоріями, виділеними Д. Лотте, залежно від рівня його вмотивованості та досліджено семантичні зміни, що відбуваються з окремими елементами терміну в разі поєднання їх у термінологічні словосполучення на прикладі терміну «суб’єкт». Ми обґрунтовуємо тезу про те, що саме слово «моральна» у досліджуваному терміні вносить певний дисонанс і може викликати хибні асоціації, та робимо припущення, що вживання слова «нематеріальна» замість «моральна» в контекстах, коли йдеться про втрати немайнового характеру, яких зазнають суб’єкти господарювання, зокрема й у контексті терміну «моральна шкода суб’єкта господарювання», сприятиме більш точному його розумінню та вживанню.This article analyzes the current issues of using the multicomponent term “moral damage of the business entity” at the modern stage of law enforcement and researches through the prism of semantic analysis and legal terminology. The author agrees with the opinion that the high linguistic quality of legal texts leads to the understanding of the complex legal ideas and creates an environment for unambiguous application of difficult legal terms and tries to understand the reason for the internal contradiction of the term. Also, the study performed a semantic analysis of the meanings of separate words, terms, phrases, including terminological, which are parts of the studied term “nonpecuniary damage of the business entity”, namely: “subject”, “business entity”, “non-pecuniary damage”. The use of the word “non-pecuniary”, “non-material” as a synonym with the word “moral” is also reviewed. In addition, the author describes and analyzes the issue of motivation of the legal term “moral damage of the business entity” and finding ways to achieve it in order to understand, clearly apply the term, as well as awareness of the connection between meaning, sound and structure of the terms. In addition, the author analyzes the term “moral damage of the business entity” in the categories identified by D. Lotte depending on the level of its motivation and explores the semantic changes that occur with particular elements of the term when they combined into terminological phrases on the example of the term “subject”. The researcher substantiates the statement that the word “moral” in the studied term introduces a certain dissonance and may cause false associations and suggests that the use of the word “non-material” instead of “moral” in contexts when it comes to non-material losses suffered by business entities, including in the context of the term “moral damage of the business entity” will contribute to a more accurate understanding and application.