Поняття й ознаки послуги як предмета господарсько-правового регулювання

Abstract

У статті досліджено нормативне визначення змісту господарської діяльності, у якому виокремлюється складник предмета господарського права – надання послуг вартісного характеру як самостійної правової категорії. Послуги є привабливою та поширеною формою господарювання, метою надання яких є, як правило, отримання прибутку або задоволення економіко-соціальних потреб. Деякі послуги є формою владно-розпорядчих повноважень спеціально уповноважених державних органів, наприклад, стосовно легалізації суб’єктів господарювання або/та їхньої діяльності. Здійснено обґрунтування уніфікованого підходу до розуміння сутності поняття «послуга» задля окреслення фундаментальних засад щодо її змістової характеристики, умов і порядку застосування та регулювання в умовах ринкової економіки. Для ефективного розвитку й удосконалення інституту послуг необхідним є здійснення постійного моніторингу задля виявлення попиту на будь-які послуги або задоволення сучасних економіко-соціальних потреб. Проаналізовано такі положення: послуга використовується різноманітними галузями права (адміністративним правом, цивільним, земельним, фінансовим і господарським правом), що дає змогу виокремити її комплексний характер; суб’єкти господарювання є особами, які надають послуги на умовах і в порядку, визначених нормами чинного законодавства, з урахуванням міжнародного досвіду. Також виокремлюються особи, які є споживачами послуг і/або їх замовниками, якими також можуть бути й суб’єкти господарювання. Специфічними ознаками послуги є такі: споживання в момент її надання, вартісний характер, економіко-соціальний характер, договірна форма.The article investigates the normative definition of the content of economic activity, which distinguishes the component of the subject of business law – the provision of services of value nature as an independent legal category. Services are an attractive and widespread form of business, the purpose of which is to provide, as a rule, profit or economic and social needs. Some services are a form of authority and authority of specially authorized state bodies, for example, in the legalization of economic entities or/and their activities. The unified approach to understanding the essence of the concept of “service” is grounded in order to outline the fundamental principles regarding its substantive characteristics, conditions and procedure of application and regulation in a market economy. For the effective development and improvement of the Institute of Services, it is necessary to carry out continuous monitoring to identify the demand for any services or to meet the current economic and social needs. The following provisions are analyzed: the service is used by various branches of law (administrative law, civil, land, financial and business law), which allows to distinguish its complex nature; economic entities are persons who provide services on the terms and in accordance with the rules of the current legislation, taking into account international experience. Also distinguished are persons who are consumers of services and/or their customers, who may also be business entities. Specific features of the service are the following: consumption at the time of its provision, value, economic and social nature, contractual form.