Завершальний етап невиїзних податкових перевірок: правова характеристика стадії

Abstract

У статті автор проводить дослідження поділу податкового контролю на окремі стадії та аналіз складників, які пов’язані між собою та мають єдину мету в межах завершального етапу проведення невиїзних податкових перевірок. Базуючись на дослідженнях окремих науковців і проаналізувавши запропоновані ними варіанти поділу податкового контролю на стадії, автором встановлено, що останній обов’язково містить завершальний етап проведення. У публікації акцентовано увагу на податковій перевірці, як основній формі податкового контролю. Керуючись нормами Податкового кодексу України, виокремлено податкові перевірки, які проводяться в приміщенні контролюючого органу (невиїзні). Проведення кожної з них (камеральної, документальної невиїзної та електронної) здійснюється поетапно. Автором зазначено нормативний акт або методичну рекомендацію щодо порядку призначення, проведення та оформлення результатів по кожній із трьох невиїзних перевірок. Визначено, що на завершальному етапі працівниками податкового органу може бути складено акт або довідку з результатами перевірки та встановленими (за наявності) порушеннями. Узагальнивши норми податкового законодавства та судову практику Верховного Суду, автор зазначає, що акт перевірки не є індивідуальним актом для платника податків, оскільки не створює для нього юридичних наслідків. При цьому аналіз позицій окремих науковців щодо права у суб’єкта, якого перевіряють, на подання заперечення на акт перевірки та процедури його реалізації дає підстави вважати процес подання заперечень та складення висновку складником завершального етапу перевірки. Проведений аналіз судових рішень і норм Податкового кодексу України дозволив сформулювати висновки щодо важливості для платника податків права на подання заперечень на акт / довідку перевірки, доцільності його безпосередньої участі або його представника при прийнятті рішення щодо визначення грошових зобов’язань, необхідності дотримання контролюючим органом умов та процедури розгляду заперечень і складення висновку та податкового повідомлення-рішення.В статье автор проводит исследования разделения налогового контроля на отдельные стадии и анализ составляющих, которые связаны между собой и имеют единую цель в пределах завершающего этапа проведения выездных налоговых проверок. Основываясь на исследованиях отдельных ученых и проанализировав предложенные ими варианты разделения налогового контроля на стадии, автором установлено, что последний обязательно содержит завершающий этап проведения. В публикации акцентировано внимание на налоговой проверке, как основной форме налогового контроля. Руководствуясь нормами Налогового кодекса Украины, выделены налоговые проверки, проводимые в помещении контролирующего органа (невыездные). Проведение каждой из них (камеральной, документальной невыездной и электронной) осуществляется поэтапно. Автором отмечено нормативный акт или методическую рекомендацию о порядке назначения, проведения и оформления результатов по каждой из трех выездных проверок. Определено, что на завершающем этапе работниками налогового органа может быть составлен акт или справку с результатами проверки и установленными (при наличии) нарушениями. Обобщив нормы налогового законодательства и судебной практики Верховного Суда, автор отмечает, что акт проверки не является индивидуальным актом для налогоплательщика, поскольку не создает для него юридических последствий. При этом анализ позиций отдельных научных о праве у субъекта, которого проверяют на представление возражения на акт проверки и процедуры его реализации дает основания считать процесс представления возражений и составления заключения частью завершающего этапа проверки. Проведенный анализ судебных решений и норм Налогового кодекса Украины позволил сформулировать выводы о важности для налогоплательщика права на представление возражений на акт / справку проверки, целесообразности его непосредственном участии или его представителя при принятии решения по определению денежных обязательств, необходимости соблюдения контролирующим органом условий и процедуры рассмотрения возражений и составления заключения и налогового уведомления-решения.In the article the author carries out researches of division of tax control into separate stages and the analysis of components which are connected among themselves and have the uniform purpose within the limits of a final stage of carrying out of exit tax audits. Based on the research of individual scientists and having analyzed the proposed by them variants of division of the tax control at the stage, the author has established that the latest one necessarily contains the final stage of carrying out. The publication focuses on tax audit as the main form of tax control. Guided by the rules of the Tax Code of Ukraine, tax audits conducted in the premises of the controlling authority (not travelling) are highlighted. Each of them (desktop, documentary non-departure and electronic) is conducted in stages. The author notes a normative act or methodological recommendation on the procedure for the appointment, conduct and registration of the results of each of the three field audits. It has been determined that at the final stage of the audit by the employees of the tax authority an act or a certificate with the results of the audit and the established violations can be drawn up. The author notes that the inspection report is not an individual act for the taxpayer as it does not create legal consequences for him. At the same time, the analysis of the positions of individual scientists on the rights in the audited entity on the submission of objections to the act of audit and the procedure for its implementation, as well as gives grounds to consider the process of submitting objections and drawing up the conclusion of the final stage of the audit. The analysis of court decisions and norms of the Tax Code of Ukraine carried out within the framework of this publication allowed to formulate conclusions on the importance for the taxpayer of the right to submit objections to the act / certificate of audit, the expediency of his direct participation or a representative in decision-making on the determination of monetary obligations and the necessity of compliance with the conditions and procedure of consideration of objections and drafting the conclusion and tax notification-decision.