Modern Features of International Economic Human Rights in the context of Military Aggression

Abstract

The subject of the study is the modern features of international economic human rights in the context of military aggression. Methodology. The methodological basis of the study is the methods of induction and deduction, the dialectical-materialistic method, the method of analysis and synthesis, and the historical method, which allowed for an objective understanding of the content and essence of the issues under study. The purpose of this paper is to determine the origin, to provide the necessary classification of international economic rights and to demonstrate, on the example of Ukraine, the mechanisms of their guarantee and protection in the context of military aggression. The results of the study show that in the current conditions of military aggression, there is an effective mechanism for ensuring economic human rights, which, in particular, is ensured by means of "hard" and "soft" international law. Conclusion. Economic rights are closely related not only to social rights, but also to human rights belonging to other categories, which, in particular, leads to the conclusion that it is impossible to unambiguously attribute existing rights to only one of the internationally recognised groups and makes it meaningless to classify human rights by this criterion (sphere of life). Summing up the analysis of the role of soft international law acts in regulating cooperation of States to prevent and overcome financial and economic crises in times of war and fullscale military aggression which directly affect the economic rights of citizens, it should be noted that such acts primarily contribute to the formation of a unified conceptual framework in the area under study, partially enshrined in legally binding documents. In addition, recommendatory acts as the basis for regulating relations on preventing and overcoming financial and economic crises caused by military aggression and affecting the economic rights of citizens are presented to a greater extent at the universal level, where contractual coordination of will is not always achievable due to differences in the economic interests of States. Given the general recognition, time of existence and practical applicability of the provisions of certain recommendatory acts on maintaining financial and economic stability, it makes sense to consider them as international customs, sources of international law that contribute to maintaining guarantees of economic human rights in the context of military aggression.

Предметом дослідження є сучасні особливості міжнародних економічних прав людини в умовах військової агресії. Методологія. Методологічною основою дослідження є методи індукції та дедукції, діалектико-матеріалістичний метод, метод аналізу та синтезу, історичний метод, які дозволили об’єктивно зрозуміти зміст і сутність досліджуваних питань. Метою даної роботи є визначити походження, надати необхідну класифікацію міжнародних економічних прав та продемонструвати на прикладі України механізми їх гарантування та захисту в умовах військової агресії. Результати дослідження свідчать, що в сучасних умовах воєнної агресії існує ефективний механізм забезпечення економічних прав людини, який, зокрема, забезпечується засобами «жорсткого» та «м’якого» міжнародного права. Висновок. Економічні права тісно пов’язані не лише з соціальними правами, а й з правами людини, що належать до інших категорій, що, зокрема, призводить до висновку про неможливість однозначного віднесення існуючих прав лише до однієї з міжнародно визнаних груп і позбавляє сенсу класифікацію прав людини за цим критерієм (сфера життя). Підсумовуючи аналіз ролі актів м’якого міжнародного права в регулюванні взаємодії держав із запобігання та подолання фінансово-економічних криз в умовах війни та повномасштабної військової агресії, які безпосередньо впливають на економічні права громадян, слід зазначити, що такі акти передусім сприяють формуванню єдиної концептуальної бази у досліджуваній сфері, частково закріпленої в юридично обов’язкових документах. Крім того, рекомендаційні акти як основа регулювання відносин щодо запобігання та подолання фінансово-економічних криз, спричинених військовою агресією та зачіпають економічні права громадян, представлені більшою мірою на універсальному рівні, де договірне узгодження волі не завжди досяжне через відмінності економічних інтересів держав. Враховуючи загальне визнання, час існування та практичну застосовність положень окремих рекомендаційних актів щодо ведення фінансово-господарської стабільності, їх має сенс розглядати як міжнародні звичаї, джерела міжнародного права, що сприяють збереженню гарантій економічних прав людини в умовах військової агресії.