Образование как аутопоэтическая система

Abstract

В статье автор, применяя системный подход к образованию, обосновывает мысль о том, что оно обладает свойствами аутопоэтической системы, в которой коммуницируют множество учреждений, концепций и стратегий образования. Образование в этом смысле представляет открытую систему, постоянно повышающую свой потенциал в коммуникативных отношениях для адаптации к меняющейся социокультурной реальности. Отмечается, что участие в интеграционных процессах в образовании, протекающих в Европе, необходимо реализовывать по диалектическому принципу преемственности с сохранением элементов и традиций в образовании, избегая при этом готовых стандартов и схем, опираясь на научно-образовательный потенциал и лучшие национальные и мировые образовательные традиции.У статті автор, застосовуючи системний підхід до освіти, обґрунтовує думку про те, що вона має властивості аутопоетичної системи, в якій комуніціюють безліч установ, концепцій і стратегій освіти. Освіта в цьому сенсі являє відкриту систему, постійно підвищує свій потенціал у комунікативних відносинах для адаптації до мінливої соціокультурної реальності. Відзначається, що участь в інтеграційних процесах в освіті, що протікають в Європі, необхідно реалізовувати за діалектичним принципом наступності зі збереженням елементів і традицій в освіті, уникаючи при цьому готових стандартів і схем, спираючись на науково-освітній потенціал і кращі національні та світові освітні традиції.In the the author, using a systematic approach to education, justifies the idea that it has properties autopoietical system in which communicate a variety of institutions, concepts and strategies of education. Education in this sense is an open system, constantly improve their potential in a communicative relationship to adapt to the changing socio-cultural reality. It is noted that participation in integration processes in education, occurring in Europe, should be implemented according to the dialectical principle of continuity, but keeping the elements and traditions in education, while avoiding ready standards and schemes, based on the scientific and educational potential and the best national and international educational traditions.