Особливості формування та розвитку інформаційної функції української держави

Abstract

Недосконалість правових механізмів гарантування інформаційних прав суб’єктів є передумовою для певних зловживань в інформаційній сфері, а невизначеність правових механізмів щодо порядку і правил обмежень цих прав у сферах діяльності, пов’язаних з інформацією з обмеженим доступом (крім державної та банківської таємниць), створювало і надалі створюватиме основу для соціальних конфліктів. Отже, з одного боку, законодавство України, що регулює інформаційну сферу, є достатньо розвиненим, а з іншого — окремі норми раніше прийнятих законів стають застарілими і не завжди адекватно і повною мірою відповідають реаліям життя, що динамічно змінюється. Парадигма розвитку інформаційної сфери потребує нового нормативного оформлення, необхідним є вироблення та вдосконалення параметрів державної інформаційної політики (принципів, функцій, цілей, завдань, основних напрямів тощо) та чітке визначення механізмів її реалізації.