Духовно-етичне підґрунтя протистояння заздрості як предмет філософсько-освітнього аналізу

Abstract

У статті розглянуто проблематику протистояння заздрості крізь призму формування внутрішніх духовних якостей сучасної зростаючої особистості. Дослідження здійснено в контексті потреб сучасної української духовно-етичної та філософсько-освітньої думки. Метою статті є визначення тих потенційних освітніх можливостей, які можуть відкрити особистості, яка зростає, шляхи формування особливого внутрішньо- го беззаздрісного стану особистості та траєкторій його становлення, здатних допомогти сучасній зростаючій особистості у її духовному розвитку. Методологічною базою дослідження є поєднання системного, герменевтичного, історико-соціокультурного, компаративного аналізу та методу соціологічного опитування. Розглянуто найпоширеніші теорії виникнення заздрості: природну, соціальну тапатристичну. Наслідком цього стало визначення інтегрального поняття «афтонія» як особливого внутрішнього стану беззаздросності, що відображає гармонійний, душевно-спокійний устрій з відсутністю бажання не лише перерозподілити якийсь ресурс на свою користь, а й із формуванням навичок від «не сумувати від успіхів іншого» до «радіти за успіхи іншого». Етичним підґрунтями афтонії визначено такі складники: доброзичливість, вдячність, співрадість, співстраждання, повага до оточуючих, великодушність, вміння бути задоволеним тим, що маєш. Аналіз поняття «афтонія» з огляду на його походження з релігійно-етичної сфери східно-європейської культури й неможливість його виникнення без участі самої особистості дозволив зробити крок від патристичної спадщини до сучасних освітніх завдань. Окреслено окремі філософсько-освітні напрями формування афтонії, запропоновані в межах освітнього експерименту шляхом: 1) включення філософсько-світоглядних освітніх конструктів формування беззаздросності; 2) засвоєння духовно-ціннісного сенсу антизаздрості засобами культуроцентричної освіти; 3) впровадження релігійно-гуманістичного підходу до викладання навчальних курсів християнсько-етичного спрямування з їх вченням про беззаздрісність. Усі зазначені напрями дозволяють поширити афтонію з теорії площини на простір життєбудівництва. Визначено, що формування етичного концепту афтонії засобами культуроцентричного підходу через розкриття його аксіологічного потенціалу в освітній царині виявилося більш ефективним порівняно із двома іншими напрямами експериментальної діяльності.In the article is considered the problem of struggle against envy as the formation of internal spiritual qualities of the modern growing personality. The research is carried out in the of queries of the modern Ukrainian spiritually ethics and philosophical-educational thought of the needs of modern Ukrainian spiritual, ethical and philosophical and educational thought. The aim of this article is to determine those potential educational possibilities that can open for growing personality ways to form its special inner unenviable state and trajectories of its formation, that can help for modern growing personality in its spiritual development. The methodological base of research is combination of the system, hermeneutics, historical and sociocultural, comparative methods and sociological questioning. Are considered the most common theories of nascence of the envy: natural, social and patristic. The result was the definition of the integral concept of “aphthony” as a special internal state of the freedom from envy. This state includes a harmonious, calm internal structure with a lack of desire not only to redistribute a resource in their favor, but also with the formation of skills from “not grieve about the success of other” to “joy from the success of another”. The ethical basis of aphthony is defined by such components as benevolence, gratitude, compassion and common gladness, respect for others, generosity, the ability to be satisfied that you have. The analysis of concept “aphthony” taking into account its origin from the religious-ethical sphere of East-European culture and marking its impossibility without participation by personality allowed to take step from a patristic inheritance to the modern educational tasks. Are proposed some philosophical-educational directions for the forming of the aphthony that are offered in the condition of educational experiment by: 1) including of philosophical and worldview educational constructs of the struggle against envy; 2) mastering of the spiritually values sense of aphthony by culturally centric education; 3) introduction of a religious-humanistic approach to the teaching of Christian-ethical courses with their doctrine about overcoming of envy. All marked directions allow to spread aphthony from the theoretical plane to space of life’s building. Certainly, that formation of the ethical concept of aphthony by the facilities of culturally centric education is appeared more effective in comparing to two other directions of experimental research