Публічне адміністрування у сфері декарбонізації мореплавства та портової діяльності : магістерська робота

Abstract

Сучасна система глобального управління екологізацією морської діяльності є частиною загальносвітової архітектури зусиль, спрямованих на піклування про навколишнє природне середовище з метою досягнення Цілей сталого розвитку ООН. Її міжнародно-правовий складник сформовано провідними угодами у сфері протидії зміні клімату, збереження живих ресурсів та екологічної рівноваги, декарбонізації та попередження забруднення морських акваторій. Суб’єктний склад представлений ООН та її Програмою з навколишнього середовища, ІМО, Міжнародним союзом охорони природи, неурядовими організаціями, що беруть активну участь у створенні нових природоохоронних стандартів, та регіональні утворення, сформовані для координації зусиль у сфері охорони окремих морських акваторій. Внесок національних систем публічного адміністрування і розгортання дослідницьких та інноваційних проєктів для мореплавства та портової діяльності свідчать про зацікавленість країн у подальшій декарбонізації та зменшенні тиску на довкілля. Основні управлінські зусилля у цьому напрямі зосереджено на міжнародній співпраці, регулюванні викидів CO2, моніторингу та контролі, розвитку інновацій та технологій для судноплавства та портової галузі. Встановлення районів контролю викидів є ефективною практикою зниження забруднення повітря від мореплавства, що пов’язано з відчутним зменшенням викидів забруднюючих речовин (сірки, азоту та твердих частинок), що покращує якість повітря, особливо у прибережних зонах, а через це – забезпечує позитивний вплив на стан здоров’я їх населення; стимулюванням інновацій у сфері розробки та впровадження чистіших технологій (використання більш екологічно чистого палива та систем очищення вихлопних газів); забезпеченням довгострокових економічних переваг (незважаючи на те, що на початку переходу на безпечніші види палива витрати можуть бути значними, але вони компенсуються перспективними перевагами для здоров’я та екології). Морські охоронювані райони, «зелені» судноплавні коридори і «блакитні» рішення відіграють важливу роль у досягненні цілей декарбонізації у портовій діяльності та мореплавстві. Досвід реалізації таких ініціатив характеризується низкою особливостей у залежності від регіону впровадження, але завжди є пов’язаним з появою як труднощів, так і нових можливостей для більш екологічно чистого майбутнього галузі морських транспортних сполучень і портової інфраструктури.

The modern system of global management of the ecologization the maritime activities is a part of the global architecture of efforts aimed at caring for the environment in order to achieve the UNO Sustainable Development Goals. Its international legal component has been formed by the leading agreements in the sphere of combating climate change, conservation of living resources and ecological balance, decarbonization and prevention of pollution of maritime waters. The subject staff is represented by the UNO and its Environment Programme, the IMO, the International Union for Conservation of Nature, the non-governmental organizations, which are actively involved in the creation of new environmental standards, and regional entities, which were formed to coordinate efforts in the protection of the individual maritime areas. The contribution of the national public administration systems and the deployment of the research and innovation projects for shipping and port activities, have indicated the interest of countries in further decarbonization and reducing pressure on the environment. The main management efforts in this direction are focused on the international cooperation, the regulation of emissions of CO2, the monitoring and control, the development of innovations and technologies for shipping and port industry. The establishment of emission control areas is an effective practice of reducing air pollution from navigation, which is associated with a significant reduction in emissions of pollutants (sulfur, nitrogen and solid particles), which improves air quality, especially in coastal zones, and because of this – it provides a positive impact on the health of their population; the stimulating innovations in the development and implementation of cleaner technologies (the use of more environmentally friendly fuels and exhaust gas purification systems); the providing long-term economic benefits (despite the fact that at the beginning of the transition o safer fuels, the costs can be significant, but they are offset by promising benefits for health and the environment). The maritime protected areas, the «green» shipping corridors and the «blue» solutions play an important role in achieving the goals of decarbonization in port activities and navigation. The experience of implementing such initiatives is characterized by a number of features depending on the region of implementation, but is always associated with the emergence of both difficulties and new opportunities for a more environmentally friendly future of the maritime transport communications industry and port infrastructure.