Наукові підходи до питання реалізації принципу розумності строків на досудовому розслідуванні

Abstract

Статтю присвячено висвітленню підходів до питання реалізації принципу розумності строків на досудовому розслідуванні. Окреслено ступінь наукової розробленості проблеми реалізації засади розумності строків на досудовому розслідуванні та теоретичне підґрунтя її вирішення. У статті проаналізовано основні підходи до розуміння принципу, що є важливим для аналізу й вироблення підходів до тлумачення розумності строків. Початок перебігу строків може наступати залежно від бажання суб’єктів або всупереч їхньому бажанню. Підкреслено значення принципів кримінального процесу, що полягає в тому, що вони становлять основу окремих інститутів кримінально-процесуального права та забезпечують узгодженість кримінально-процесуальних інститутів, гармонізують кримінально-процесуальні правовідносини і процесуальну форму правосуддя. У статті зазначено, що наукова розробленість проблеми реалізації засади розумності строків на досудовому розслідуванні на сучасному етапі наукового розвитку характеризується недостатнім рівнем. Теоретичним підґрунтям її вирі- шення є системний підхід, застосування якого дає змогу віднести досліджува- ний принцип кримінального процесу до категорії міжгалузевих, що є системо- утворюючим фактором як, власне, для системи загальних засад кримінального судочинства, так і для системи вищого рівня – визначених у ст. 129 Конституції України основних засад судочинства. Наголошено на тому, що теоретичне осмислення вчення про строки створює доктринальну основу для вдосконалення нормотворчої та правозастосовної діяльності, якою, зокрема, є констатація двох способів обчислення часу (хронологічного і хронометричного); розуміння строку як юридичного факту, який використовується лише в сукупності з іншими елементами фактичного складу та не має самостійного значення; констатація того, що розумний строк ‒ це оціночне поняття, яке ґрунтується на соціальному розумінні часу, є найбільш абстрактним і має потребу у тлумаченні з урахуванням конкретних обставин справи.