Psychological determinants of erroneous criminalization: the intuitive dimension

Abstract

Criminalization doctrine describes the legislator’s decision as a sequence of rational steps: an assessment of social harm, a check against ultima ratio, a weighing of proportionality yet the decision is frequently made at a pre-verbal, affective level long before it receives formal justification. This gap becomes especially consequential under martial law, when chronic stress and collective trauma intensify intuitive over analytical judgment, and when organized informational operations can deliberately manufacture the affective climate that legislators later ratify as spontaneous public sentiment. The article identifies the psychological mechanisms generating the four established types of erroneous criminalization (unjustified, excessive, incomplete, incorrect) and shows how cognitive biases operate simultaneously as native distortions of legislative judgment and as levers of cognitive-informational operations. The study combines doctrinal-dogmatic legal analysis with an interdisciplinary synthesis of dual-process theory, the affect heuristic, motivated reasoning, character-accentuation theory, and moral-panic sociology, illustrated by Ukrainian wartime security legislation adopted in 2022–2025. Four psychological modalities are distinguished (visceral, anxious-obsessive, strategically cunning, performatively absurd) each mapped onto a corresponding error type, and thirteen cognitive biases, from confirmation bias and the availability heuristic to loss aversion and survivorship bias, are shown to constitute the operational mechanics of this typology, converging with the author’s Risk – Justice Paradox and Collective Intuitive Criminal Policy frameworks. The taxonomy equips legislators and policy analysts with a diagnostic vocabulary for recognizing intuitively driven criminalization proposals and a conceptual basis for institutional debiasing mechanisms in legislative drafting under hybrid informational warfare.

Доктрина криміналізації описує рішення законодавця як послідовність раціональних кроків: оцінку суспільної небезпечності, перевірку на відповідність ultima ratio, зважування пропорційності, проте рішення найчастіше ухвалюється на довербальному, афективному рівні задовго до формального обґрунтування. Цей розрив набуває особливого значення в умовах воєнного стану, коли хронічний стрес і колективна травма посилюють перевагу інтуїтивних суджень над аналітичними, а організовані інформаційні операції здатні свідомо конструювати афективний клімат, який законодавець згодом ратифікує як нібито спонтанний суспільний настрій. Стаття виявляє психологічні механізми, що породжують чотири усталені типи помилкової криміналізації (необґрунтовану, надмірну, неповну, некоректну), та показує, як когнітивні викривлення діють водночас як природне спотворення законодавчого судження і як інструмент когнітивно-інформаційних операцій. Дослідження поєднує доктринально-догматичний аналіз із міждисциплінарним синтезом теорії подвійних процесів мислення, афективної евристики, мотивованого міркування, теорії акцентуацій характеру та соціології моральної паніки, ілюстрованим воєнним законодавством України у сфері безпеки, ухваленим у 2022–2025 роках. Виокремлено чотири психологічні модальності (вісцеральну, тривожно-обсесивну, стратегічно-хитру, перформативно-абсурдну): кожна співвіднесена з відповідним типом помилки, а тринадцять когнітивних викривлень, від підтверджувального упередження й евристики доступності до втратоуникнення й упередження вижившого, становлять операційний механізм цієї типології, конвергуючи з концепціями Парадоксу ризику та справедливості й Колективної інтуїтивної кримінальної політики. Таксономія дає законодавцям і аналітикам політики діагностичний інструментарій для розпізнавання інтуїтивно вмотивованих пропозицій щодо криміналізації та концептуальну основу для інституційних механізмів дебіасингу в законотворчості в умовах гібридної інформаційної війни.