До питання щодо правонаступництва у праві власності

Abstract

Категорія «правонаступництво» доволі часто вживається цивілістичною доктриною та використовується практикою застосування цивільного законодавства. Проте переважно увага науковців зосереджена на правонаступництві в зобов’язальних правах, незаслужено залишаючи осторонь проблеми та механізми переходу речових прав, зокрема права власності. Тому з’ясування того, чи можливе правонаступництво в праві власності, на жаль, однозначного вирішення не має, та й загалом, проблема переходу права власності наразі є малодослідженою. Водночас питання щодо переходу права власності мають суттєву практичну значимість, адже загальні положення, які мають настільки широке застосування, повинні бути осмислені та обґрунтовані особливо ретельно. Окрім цього, виявлення критеріїв правонаступництва в праві власності матиме не лише суто теоретичне, а й практичне значення, оскільки похідне набуття права власності, яке може бути віднесено до правонаступництва, прямо впливає на спектр можливостей правонабувача, що матиме похідний і залежний характер від можливостей попереднього правоволодільця. Саме тому дана наукова публікація присвячена аналізу можливості теоретичного та практичного застосування інституту правонаступництва в праві власності та дослідженню основних проблем теоретичної конструкції «перехід власності». У роботі аналізуються основні наукові положення, позитивні сторони та недоліки наукових концепцій, міститься їх аргументована критика. На підставі цього висловлено авторське бачення щодо можливості застосування інституту правонаступництва у праві власності, обґрунтовано доцільність уживання юридичної конструкції «перехід права власності» на противагу частіше вживаній «припинення права в одної особи і виникнення її в іншої» та сформульовано теоретичне визначення відповідної правової категорії.The succession category is quite often used by the civilist doctrine and used by the practice of civil law. However, most of the scholars’ attention is focused on the succession in the binding rights, and the problems and mechanisms of the transfer of property rights, in particular property rights, remain undeserved. Therefore, unfortunately, there is no clear solution to the question of the possible succession of property rights, and in general, the problem of the transfer of property rights is currently not well understood. At the same time, the question of the transfer of ownership is of considerable practical importance, since the general provisions, which are so widely used, must be well thought out and substantiated. In addition, identifying the criteria of succession in title will not only be purely the oretical but also practical, since the derivative acquisition of title that can be attributed to succession directly affects the range of opportunities of the assignee, which will be derivative and dependent on the possibilities of the previous of the right holder. That is why this scientific publication is devoted to the analysis of the possibility of theoretical and practical application of the succession institute in the property right and to the study of the main problems of the theoretical construction of the «transition of ownership». The paper analyzes the basic scientific positions, the positive aspects and shortcomings of scientific concepts, and provides a substantiated criticism of them. On this basis, the author expressed his own position on the possibility of applying the succession institute in the property right, substantiated the feasibility of using the legal construction of «transfer of ownership» as opposed to the more commonly used «termination of the right in one person and its emergence in another» and formulated a theoretical definition of the relevant legal category.