Правове співвідношення строків здійснення регулятивного й охоронного цивільного права

Abstract

Наукова стаття присвячена порівнянню строків здійснення регулятивного цивільного права та строків реалізації права на захист у разі правопорушення. Попри зовнішню схожість вказаних темпоральних характеристик, у роботі відзначається їхня різна сутність і призначення. Особлива увага надається дослідженню таких матеріально-правових строків: присічних регулятивних і давнісних (позовна давність). Річ у тім, що у доктрині часто з їхнім спливом пов’язується припинення суб’єктивного права та можливості його судового захисту. Ми наголошуємо на тому, що це не так. Не можна погодитися із твердженням, ніби закінчення присічного строку одночасно погашає притаманну захисну властивість права. Погасити можна лише те право, що вже виникло, тобто повноваження, яке існує. Якщо ж протягом присічного строку матеріальне право, здійснення якого полягає у вчиненні певних активних дій, не було реалізоване, немає підстав говорити про його порушення. Після закінчення періоду дії правовстановлюючого повноваження особи, що не було реалізоване самим носієм, право на захист не припиняється, воно просто не виникає. Підкреслюється, що правильне розуміння характеру правовідношення, котре перебуває в певному стані, дозволить уникнути неправильної оцінки моменту, коли в зобов’язанні фактично відбулося правопорушення, а це надасть можливість реально захистити своє матеріальне право. Наведені конкретні ситуації, коли правова природа відносин не є очевидною, висловлена обґрунтована критика окремих підходів, коли нечіткість і суперечливість окремих норм вітчизняного законодавства призводить до суперечливого правозастосування. Зокрема, вказується, що страховий випадок призводить до виникнення не охоронного, а регулятивного права, якому кореспондує регулятивний обов’язок здійснити страхову виплату, і лише у разі невиконання вказаного обов’язку у встановлений договором чи правилами страхування строк відбудеться порушення вказаного суб’єктивного права та з’явиться можливість юридичного захисту.This scientific article is devoted to the study of the comparison of the drains of the implementation of regulatory civil law and the timing of the right to protection in case of offense. Despite the external similarity of these temporal characteristics, the work notes their different nature and purpose. Particular attention is paid to the study of the following substantive legal terms: regulatory and statutory deadlines (statute of limitations). The fact is that in doctrine, their emergence is often associated with the termination of subjective law and the possibility of its judicial protection. We emphasize that this is not the case. It is impossible to agree with the statement that the expiration of the cut-off period simultaneously extinguishes the inherent protective property of the right. Only the right that has already arisen, ie the existing authority, can be extinguished. If during the cut-off period the substantive law, the implementation of which consists in the commission of certain active actions, has not been implemented, there is no reason to speak of its violation. After the expiration of the period of validity of the right of establishment of a person who has not been exercised by the holder, the right to protection does not cease, it simply does not arise. It is emphasized that a correct understanding of the nature of the legal relationship, which is in a certain state, will avoid misjudging the moment when the obligation actually occurred in the offense. And this will provide an opportunity to really protect their substantive rights. There are specific situations when the legal nature of the relationship is not obvious, there is a reasonable criticism of certain approaches, when the vagueness and inconsistency of certain rules of domestic law leads to contradictory law enforcement. In particular, it is stated that the insured event leads to the emergence of not a protection, but a regulatory right, which corresponds to the regulatory obligation to make an insurance payment. And only in case of non-fulfillment of the specified obligation in the term established by the contract or rules of insurance there will be a violation of the specified subjective right and there is a possibility of legal protection.