Обов’язкова імунізація як умова доступу до закладів освіти: дискримінація чи законодавча вимога щодо реалізації права?
Завантаження...
Дата
2020
Автори
Гуцуляк, О. І.
Hutsuliak, O. I.
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Одеса : Гельветика
Анотація
У статті обґрунтовано необхідність встановлення балансу
між індивідуальним правом (інтересом) особи відмовитися від імунопрофілактики шляхом щеплень
та загальним правом (інтересом)
суспільства, інших осіб на санітарноепідемічне благополуччя.
Автор демонструє, що в контексті права на санітарно-епідемічне благополуччя варто розглянути імунопрофілактику як умову
доступу до певних форм освіти.
Доведено, що заборона відвідування
закладів освіти і дитячих закладів
оздоровлення та відпочинку дітям,
які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем
щеплень, не може вважатися дискримінацією, а є особливою вимогою, передбаченою законом, щодо
реалізації права на освіту. Такий
висновок зроблено, по-перше, завдяки з’ясуванню, що право на освіту та його доступність не порушується з огляду на наявність різних
форм отримання освіти; по-друге,
з огляду на «тест на порівнюваність» (comparability test), «тест
на виправданість» (justification
test), «тест на пропорційність»
(proportionality test). Також було
доведено, що карта профілактичних щеплень не є лікарською таємницею і доступна медичним працівникам освітніх закладів.
Запропоновано оновити законодавство у сфері громадського
здоров’я, зокрема обґрунтовано
необхідність уточнення нормативної вимоги надати інформацію
про проведення щеплень як умови
вступу до закладів освіти через
недосконалості сучасної нормативно-правової регламентації зазначеного правила та задля забезпечення «колективного імунітету» як
засобу превенції поширення інфекційних захворювань у дитячих
колективах, отже, захисту дітей
з реальними медичним протипоказаннями до вакцинації.
This paper grounds the need to establish a balance between the individual right (interest) of a person to refuse immunoprophylaxis through vaccinations and the general right (interest) of society and other persons who have been vaccinated (in particular before sending children to school) to safety. The concept of the right to sanitary and epidemiological welfare makes possible the model when immunoprophylaxis can be considered as a condition for access to certain forms of education. It has been proven that the ban on visiting educational and children’s health and recreation facilities for children who have not received preventive vaccinations according to the vaccination calendar cannot be considered discrimination, but is a special requirement provided by law for exercising the right to education. This conclusion is made, first, by clarifying that the right to education and its accessibility are not violated, given the existence of various forms of education; secondly, in view of the “comparability test”, the “justification test”, the “proportionality test”. It has also been proven that the preventive vaccination card is not a medical secret and is available to medical staff of educational institutions. It is proposed to update the legislation in the field of public health. In particular, the paper justifies the need to clarify the regulatory requirement to provide information on vaccinations as a condition of admission to educational institutions in connection with the imperfections of the current legal regulation of this matter, as well as to ensure “collective immunity” as a means of preventing the spread of infectious diseases in children, and therefore protect those children with evident medical contraindications to vaccination.
This paper grounds the need to establish a balance between the individual right (interest) of a person to refuse immunoprophylaxis through vaccinations and the general right (interest) of society and other persons who have been vaccinated (in particular before sending children to school) to safety. The concept of the right to sanitary and epidemiological welfare makes possible the model when immunoprophylaxis can be considered as a condition for access to certain forms of education. It has been proven that the ban on visiting educational and children’s health and recreation facilities for children who have not received preventive vaccinations according to the vaccination calendar cannot be considered discrimination, but is a special requirement provided by law for exercising the right to education. This conclusion is made, first, by clarifying that the right to education and its accessibility are not violated, given the existence of various forms of education; secondly, in view of the “comparability test”, the “justification test”, the “proportionality test”. It has also been proven that the preventive vaccination card is not a medical secret and is available to medical staff of educational institutions. It is proposed to update the legislation in the field of public health. In particular, the paper justifies the need to clarify the regulatory requirement to provide information on vaccinations as a condition of admission to educational institutions in connection with the imperfections of the current legal regulation of this matter, as well as to ensure “collective immunity” as a means of preventing the spread of infectious diseases in children, and therefore protect those children with evident medical contraindications to vaccination.
Бібліографічний опис
Гуцуляк О. І. Обов’язкова імунізація як умова доступу до закладів освіти: дискримінація чи законодавча вимога щодо реалізації права? / О. І. Гуцуляк // Юридичний вісник. - Одеса : Гельветика - 2020. - № 6. - С. 153-164.
Ключові слова
Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE, immunization, compulsory vaccination, public health, right to education, discrimination, імунізація, обов’язкова вакцинація, громадське здоров’я, право на освіту, дискримінація
Цитування
Гуцуляк О. І. Обов’язкова імунізація як умова доступу до закладів освіти: дискримінація чи законодавча вимога щодо реалізації права? / О. І. Гуцуляк // Юридичний вісник. - Одеса : Гельветика - 2020. - № 6. - С. 153-164.