Екзистенційна криза як фактор розвитку в умовах вимушеної іміграції : кваліфікаційна робота - магістерський дослідницький проект 053 «Психологія»

Abstract

У кваліфікаційній роботі надано результати дослідження впливу екзистенційної кризи на розвиток в умовах вимушеної іміграції. Вибірка для дослідження - громадянки України віком 25-45 років. Досліджено 4 групи респонденток: особи, які перебувають в еміграції 1-3 роки (125 осіб), особи, які перебувають в еміграції 3-5 років (131 особа), особи, які перебувають в еміграції 5-10 років (89 осіб) та контрольна група осіб, які знаходяться на території України (35 осіб). Проведено теоретичний аналіз сучасних концепцій які вивчають вплив екзистенційної кризи, проведено емпіричне дослідження впливу екзистенційної кризи на розвиток за допомогою трьох різних методик. В результаті дослідження виявлено що група "1–3 роки" стикається з найгострішими проявами екзистенційної кризи. Саме на цьому етапі респонденти часто переживають втрату звичних сенсів і соціальних ролей, що призводить до дезорієнтації та високого рівня стресу. Але водночас вимушена еміграція стає складним, але ефективним каталізатором особистісного зростання. Тривале перебування в еміграції сприяє формуванню нових сенсів, зміцненню соціальних зв’язків та розвитку здатності знаходити позитив навіть в умовах невизначеності. Практичним результатом дослідження є рекомендації для психологів, соціальних робітників та політиків, що опікуються підтримкою та розвитком мігрантів. Окрема увага приділена підтримці контрольної группи.

This qualification research presents the results of a study on the impact of existential crises on personal development in the context of forced migration. The research sample included Ukrainian women aged 25–45. The study examined four groups of respondents: those who have been in migration for 1–3 years (125 participants), 3–5 years (131 participants), 5–10 years (89 participants), and a control group of individuals residing in Ukraine (35 participants). The study involved a theoretical analysis of modern concepts exploring the impact of existential crises and an empirical investigation using three different methods. The findings revealed that the “1–3 years” group experienced the most acute manifestations of existential crises. At this stage, respondents often reported a loss of familiar meanings and social roles, leading to disorientation and high stress levels. However, forced migration also served as a challenging yet effective catalyst for personal growth. Prolonged migration contributed to the formation of new meanings, the strengthening of social connections, and the development of the ability to find positivity even amidst uncertainty. The practical outcome of the study includes recommendations for psychologists, social workers, and policymakers involved in supporting and fostering the development of migrants. Special attention is also given to the support of the control group.