Ґенеза та тенденції розвитку ісламського деліктного права: загальнотеортичне дослідження

Abstract

Дисертацію присвячено загальнотеоретичному дослідженню ґенези і тенденцій розвитку ісламського деліктного права. Проаналізовано основні підходи до поняття «деліктне право», що дозволило зробити висновок стосовно того, що термін «ісламське кримінальне право» несе в собі печатку модернізації та деякої частки умовності. Таке поняття є невідомим традиційній ісламській правовій думці, яка у своєму підході до правил поведінки людей орієнтується на розроблену в ісламі концепцію шаріату та помітно відрізняється у своїх вихідних постулатах від сучасних поглядів на право і соціально-нормативне регулювання у цілому. Зазначено, що термін «ісламське деліктне право» також з’явився під впливом західної правової традиції, проте він більше відповідає концепції шаріату, оскільки передбачає можливість притягнення до юридичної відповідальності за вчинення не тільки суто «кримінальних» діянь, але й інших проступків, що підпадають під категорію обов’язкових (наприклад, піст) або заборонених (наприклад, вживання алкоголю, свинини тощо). Зроблено висновок, що система ісламського деліктного права мусульманських держав заснована на переплетенні і взаємодії формального деліктного права, тобто законодавства і традиційного ісламського деліктного права, заснованого на Священних джерелах. На основі співвідношення шаріату та деліктного законодавства виокремлено три групи кримінально-правових систем ісламського права. Перша група держав дотримується ортодоксальних поглядів на ісламське деліктне право (Саудівська Аравія, Іран, Об’єднані Арабські Емірати, Пакистан, Судан та ін.). Друга група ісламських держав характеризується частковим сприйняттям західного досвіду у сфері деліктно-правового впливу (Йорданія, Марокко, Оман та ін.). Третя група держав характеризується вестернізованим деліктним правом (Алжир, Єгипет, Індонезія, Кувейт, Туніс, Туреччина та ін. У кримінальних кодексах цих країн вплив шаріату мінімізовано). Підкреслено, що на теперішній час дуже складно стверджувати думку про «чистоту» тієї чи іншої кримінально-правової системи, передумови правової конвергенції мають місце у всіх кримінально-правових системах. Здійснено класифікацію джерел ісламського деліктного права: першу групу становлять Коран, Сунна, іджма і кияс. Другу групу становить так зване позитивне право. На сучасному етапі деліктне право у більшості країн кодифіковано повністю або частково, або зафіксовано в законодавчих актах некодифікованого характеру. До третьої групи слід зарахувати правові звичаї і місцеві традиції, які не суперечать основам шаріату і мусульманського права і є спадщиною звичаєвого права або правових звичаїв. Визначено поняття злочину як центрального, стрижневого поняття у будь-якій системі кримінального права. Однак, незважаючи на це, воно отримало закріплення у кримінальних законах далеко не всіх мусульманських держав. Закріплення на законодавчому рівні поняття злочину є характерним для тих мусульманських держав, які формувалися під впливом континентальної системи права (Ліван, Сирія, Йорданія, Марокко та ін.). Що ж стосується таких держав як Бахрейн, Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт, то відсутність у їх кримінальному законодавстві поняття злочину пояснюється залишками впливу британської школи кримінального права. Покарання представлено як один із центральних і основних інститутів кримінального права, який вважається основоположною стороною злочину. Визначення покарання розвивалося в теорії ісламського деліктного права під впливом культурологічних особливостей, релігії, державних інститутів, ментальності тощо.Dissertation is devoted to general theoretical study of the genesis and development trends of Islamic tort law. It analyzes the main approaches to the concept of tort law, which led to the conclusion that the term «Islamic criminal law» bears the mark of modernization and a certain amount of reserve. This concept is known traditional Islamic legal thought, which in its approach to the rules of behavior focused on the concept developed in Islam Sharia markedly different in their basic postulates of the modern views on law and social and normative regulation in general. It is noted that the Islamic system of tort law is based on Islamic countries interweaving and interaction of formal tort law, that is, the traditional Islamic law and tort law, based on the sacred source. Based on the ratio of Sharia and tort law allocated three groups of criminal legal systems of Islamic law. The first group of them share the orthodox Islamic views on tort law (Saudi Arabia, Iran, United Arab Emirates, Pakistan, Sudan and some others). The second group of Islamic states is characterized by a partial perception of the Western experience in the field of tort law influence. (Jordan, Morocco, Oman, etc.). A third group of countries is characterized by westernizational tort law (Algeria, Egypt, Indonesia, Kuwait, Tunisia, Turkey and others. In the criminal codes of these countries minimized the impact of Sharia). The classification of the sources of Islamic tort law: the first group consists of the Koran, Sunna, ijma and kiyas. The second group is the so-called positive law. At the present stage of tort law in most countries it is codified in whole or in part, or fixed in legislation uncodified nature. The third group should include legal customs and local traditions which do not contradict the fundamentals of Sharia and Islamic law are the legacy of customary law or legal traditions. Defined the concept of crime as a central, pivotal concept in any system of criminal law. However, despite this, it has been restated in the criminal law is not all Muslim countries. Securing on the legislative level, the concept of crime is typical of those Muslim countries that were influenced by the continental legal system (Lebanon, Syria, Jordan, Morocco and others.). As such countries as Bahrain, the United Arab Emirates, Kuwait, the absence of criminal law concept of crime is due to the influence of the remnants of the British school of criminal law. The punishment is presented as one of the central and fundamental institutions of criminal law, which is considered a fundamental aspect of the crime. Determination of penalties developed in the Islamic theory of tort law under the influence of cultural, religion, public institutions, mentality, etc.