Психологічні характеристика порушень харчової поведінки у жінок в умовах стресу : кваліфікаційна робота - магістерський дослідницький проект 053 «Психологія»

Abstract

Магістерський дослідницький проект присвячений вивченню харчової поведінки жінок. Мета роботи полягає у вивченні взаємозв’язку між рівнем тривожності, психологічної стресостійкості та ризиком розвитку порушень харчової поведінки у жінок в умовах довготривалого військового стресу. Дослідження проводилось у 2025 році на вибірці з 52 жінок, які постійно або тривалий час (2+ роки) перебували в умовах військового стресу. Встановлено, що досліджувана вибірка характеризується високим рівнем особистісної тривоги (ОТ) при збереженні вище середнього рівня стресостійкості. Кореляційний аналіз підтвердив статистично значущий прямий зв'язок між високою ОТ та дієтичним мисленням (0.57, p < 0.05). Порівняльний аналіз груп ризику порушень харчової поведінки та без ризику виявив, що низька індивідуальна стресостійкість та висока особистісна тривога є критичними чинниками, які руйнують захисний бар'єр і призводять до появи порушень. Практична значущість полягає в розробці методичних рекомендацій, спрямованих на зниження хронічної тривожності, яка виступає головною причиною порушень, та профілактику дієтичного мислення як дезадаптивного механізму самоконтролю.

This master's research project is devoted to the study of women's eating behavior. The aim of the work is to study the relationship between the level of anxiety, psychological stress resistance, and the risk of developing eating disorders in women under conditions of prolonged military stress. The study was conducted in 2025 on a sample of 52 women who were constantly or for a long time (2+ years) under military stress. It was found that the sample studied was characterized by a high level of personal anxiety (PA) while maintaining an above-average level of stress resistance. Correlation analysis confirmed a statistically significant direct relationship between high PA and dietary thinking (0.57, p < 0.05). A comparative analysis of groups at risk of eating disorders and without risk revealed that low individual stress resistance and high personal anxiety are critical factors that destroy the protective barrier and lead to the emergence of disorders. The practical significance lies in the development of methodological recommendations aimed at reducing chronic anxiety, which is the main cause of disorders, and preventing dietary thinking as a maladaptive mechanism of self-control.