Захист персональних даних суб’єктів в умовах цифровізації суспільства

Abstract

У дослідженні розглянуто підходи до визначення та класифікації персональних даних у законодавстві України та країн ЄС. Проаналізовано різні критерії систематизації конфіденційної інформації за ознаками власності, доступу, галузі застосування та рівнем критичності. Досліджено структуру цифрового профілю особи, що формується в процесі взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами, та визначено перелік ідентифікаторів комунікаційного пристрою, які підлягають правовому захисту. Обґрунтовано, що навіть гіпотетична можливість непрямої ідентифікації особи є достатньою підставою для застосування режиму захисту персональних даних. Визначено ризики, пов'язані зі систематичним накопиченням електронної персоналізованої інформації, зокрема можливість виявлення прихованих поведінкових патернів і цілеспрямованого впливу на поведінку користувачів цифрового середовища.

This study examines approaches to the definition and classification of personal data in the legislation of Ukraine and EU countries. It analyzes various criteria for classifying confidential information based on ownership, access, field of application, and level of sensitivity. The structure of a person’s digital profile, which is formed during interaction with information and communication systems, is examined, and a list of communication device identifiers subject to legal protection is identified. It is argued that even the hypothetical possibility of indirect identification of a person is sufficient grounds for applying the personal data protection regime. The risks associated with the systematic accumulation of electronic personalized information are identified, in particular the possibility of detecting hidden behavioral patterns and purposefully influencing the behavior of users in the digital environment.