Поняття незаконного обігу наркотичних засобів у міжнародному праві

Abstract

Статтю присвячено висвітленню підходів до питання незаконного обігу наркотичних засобів у міжнародному праві, розгляд наявних концепцій цієї дефініції. Окреслено ступінь наукової розробленості проблеми. У статті проаналізовано наслідки розвитку незаконного обігу наркотиків та зазначено, що це вимагає від світової спільноти науково-обґрунтованих, комплексних, системних і взаємопов’язаних заходів, здійснення яких дозволить спільними зусиллями держав і міжнародних структур успішно протистояти поширенню цієї проблеми. Підкреслено, що міжнародні організації відіграють помітну роль у посиленні потенціалу держав-членів у боротьбі з наркотиками, злочинністю, корупцією і тероризмом. Характер термінової потреби у вирішенні вищезазначених проблем вимагає розгляду від урядів усіх держав на порядку денному питання про організацію і вдосконалення міжнародних механіз- мів, які би сприяли вирішенню питань поширення наркотиків. Наголошено, що наркоіндустрія не зупиняється у своєму розвитку, неухильно підвищує свій технічний і фінансовий потенціал, упроваджує нові науково-технічні рішення своїх потреб і ніколи не стоїть на місці. Завдяки цьому транснаціональні злочинні синдикати мають змогу використовувати сучасні досягнення науки і техніки, зокрема засоби озброєння, боєприпаси, системи електронного оснащення, тим самим розвиваючи свою мережу у всьому світі та успішно підтримуючи її стабільність. У статті зазначено, що під незаконним попитом розуміють реальну потребу у наркотич- них засобах для наркотизації, тобто споживання з метою сп’яніння у країні або в окремому регіоні у певний період. Для наркотичної злочинності характерною є певна однорідність. У статті підкреслено, що міжнародна спільнота прагне уніфікувати систему дефініцій досліджуваного явища. Доведено, що світовій спільноті вдалося напрацювати певний досвід у боротьбі із незаконним обігом наркотиків. Важливо зазначити, що ключова роль у подібній боротьбі належить саме системі міжнародних органів та інституцій, які своїм функціоналом сприяють підвищенню рівня співробітництва на міжнародній арені між суверенними державами шляхом втілення прийнятих ними міжнародно-правових актів.